Кийгород та кишечник

Mar 24, 2011 23:48

Позавчора батько покликав до телефону зі словами "тебе тітонька до телефону".
Беру слухавку, чую голос Ольги і на тормозі видаю "вітаю, ти же стала тітонькою". Хвилина мовчання і до мене доходить що я ляпнув і Ольга також розуміє що щось не так і перепитує "Що я пропустила і коли ти встиг?!". Стандартна ситуація коли спочатку говорила Міла, а потім Ольга, цього разу видала веселу комбінацію)

Це було прелюдія до невеличкої екскурсії у київський музей російського мистецтва. Для маминої школи виділили кошти на екскурсію і ми з Ольгою також потрапили на неї. Восьма ранку, майдан біля танку і натовп біля "червоненького автобусу", в якого хіба що сором гербом не прикривали))) Взагалі ми з Ольгою зрозуміли що застарі для цієї компанії малечі, бо їх жартів та ідіотських вибриків не розумів ні я ні вона, але, то вже дрібниці.
Я промовчу про люту ненависть до київських автомобілістів, та того де і як вони паркують свої бляшанки і перейду до музею. БЛЯХА МУХА! музей знаходиться у одному з будинків родини Терещенків і колекція складається переважно з їх власної! Світ обертається навколо Житомира %) Але жарти жартами я краще залишу це собі на згадку в оригіналі:

(21:58:12) Всеволод ГлюМ: первое что бросилось в глаза так это отношение работников музея О_о вот честное слово - вспоминалось ваше консульство в симферополе! все на тебя смотрят будто делают тебе одолжение уже своим присутствием.. =_=
(22:02:14) Ышик: ну дык отношение к людям - русское искусство тоже) медаль им надо дать) работники отлично выполнели свои обязанности)))
(22:02:41) Всеволод ГлюМ: нуну)) русский музей - такой русский!)
(22:02:58) Всеволод ГлюМ: уже с гардироба на тебя смотрят как на говно)
...
(22:09:12) Всеволод ГлюМ: ну в общем наглая экскурсовод водила нас по музею, попутно рассказывая оооочень много да так что дети тупо пули от переизбытка информации. н при этом нас пасли как баранов и охранники смотрели на нас с олькой всю экскурсию О_о" только на нас двоих
(22:09:50) Всеволод ГлюМ: ну, чувствую это опять таки русский антураж 8-)
(22:09:59) Ышик: конечно!
(22:10:07) Всеволод ГлюМ: вах, как мило)
(22:10:12) Ышик: они невинные школьники, а вы два вора, заделавшиеся под школоту
(22:10:20) Всеволод ГлюМ: :-D
(22:10:59) Ышик: а у тебя на сумке был хвост?
(22:11:19) Всеволод ГлюМ: я его снял давным давно с потеплением ибо уже не вязался по стилю ну никак =_=
(22:11:41) Ышик: жаль) а то настоящие русские бы подумали что ты его спер в другом музее)

Взагалі у планах було відвідати декілька музеїв, але натовп варто було нагодувати.. Скажу простіше - макдональдс головного мозку прогресує! >_< Хотілося повбивати цих маллих покидьків, але тим не менше ми з Ольгою трошки потинялися Хрещатиком і Майданом, та присіли годувати горобців.




Крилаті кишечники просто бійку влаштовували і ловили шматки соломки ледь не у повітрі! О_О а за ними і голуби з бомжами.. Словом це було варто поїздки, бо музей.. ну про це неможливо розказувати. Атмосферу картин неможливо передавати словами. Хоча як я Шишкіна не розумів так і не перетравлюю, але то мої власні глюки)

П.С. Я на фоні трактору посеред майдану.. тупо просто так)


Облом, Київ, Міркування, Кава, Позитив, Олька

Previous post Next post
Up