(no subject)

[glumaniak]

Я ненавиджу цей місяць.. До весни лишаються лічені дні, але при цьому зима витискає з себе усе до останнього, наче розуміє що їй не довго ще панувати. І по дорозі вижимає людей. В свою чергу і люди стають іншими. У всіх навколо суцільна апатія, подекуди злоба і взагалі постійна зміна настрою. У всіх без винятку! В мене це відразилося тим що вже другий тиждень регулярно йде носом кров. Тиск за вікном стрибає куди захоче і це доводиться терпіти. Плюс в родині все кипить і всі лише шукають привід щоб посваритися. Коли приводу нема - його створюють. Самопочуття вкрай паскудне і лише у двох випадках доводиться тримати себе у руках. Для однієї студії та для однієї людини. Важко посміхатися коли тобі боляче, але треба.
А тим часом дочитую четверту книгу. Чаклун і кристал дався мені дуже важко. Але цього разу це паперова книга. Книга, яку тримало багато людей до мене і головне цю книгу дав мені її власник. Сама енергетична сторона зовсім інша. Але при цьому це найважча книга.. Якби клятий Кінг не сказав лише одного речення у попередніх книгах, то в мене б не трусилися руки від кожного речення про Сюзанну. За час читання я встиг полюбити цього персонажа не менше ніж Джейка (арка зі звільненням якого є наразі моєю улюбленою частиною), але я знаю що буде з нею далі. Жодних подробиць, жодних натяків, лише одне речення, яке змушує ненавидіти автора і викликає бажання читати далі щоб побачити це на власні очі.. І побачивши ще довго лунало у голові.
І просто так:

Тест личности




Пройти тест личности