Історична хронологія морських походів русичів.Друга частина

[glegl]

Історична хронологія

1. 269 рік - похід антів (праукраїнців) на Атени, Спарту і острови Кипр та Крит.
2. 610 рік - похід антів на фортецю-порт Солунь.
3. 626 рік - похід антів на Царгород. Середина VIII століття - похід київського воєводи Олега до Синопа і Пропонтиди.
4. Початок ІХ століття - похід князя Бравлина до Корсуня, Сурожа й Керчи.
5. 860 рік, 18 червня - похід князя Аскольда в Чорне море, штурм Царгорода.
6. 862 рік - похід князя Аскольда на Каспійське море, облога берегів Абесгуна (Персії).
7. 905 - 910 роки - походи князя Олега на Каспійське море до берегів Абесгуна.
8. 911 рік, серпень - похід флотилії князя Олега до Царгорода.
9. 913 рік - похід князя Олега на Каспійське море.
10. 941 рік - похід князя Ігоря на Царгород.
11. 943 рік, вересень - похід князя Ігоря на Каспійське море, окупація кавказької Албанії (Карабаху).
12. 960 рік - похід флотилії князя Святослава до Болгарії.
13. Кінець 960 року - похід флотилії князя Святослава до еспанської Андалузії.
14. 964 - 966 роки - похід князя Святослава на Оку й Волгу.
15. 967 - 970 роки - походи князя Святослава в Болгарію.
16. Початок 971 року - битва князя Святослава з византійською флотилією на Дунаї.
17. 982 - 984 роки - похід флотилії князя Володимира Великого на Волгу і в Хазарський каганат.
18. 986 рік - похід флотилії князя Володимира Великого в низов’я Дніпра.
19. 987 рік - похід флотилії князя Володимира Великого в Чорне море до Анатолійського узбережжя.
20. 988 рік - похід флотилії князя Володимира Великого до Херсонесу.
21. 1023 рік - похід воєводи Золоторукого до Царгорода і в Егейське море.
22. 1043 рік - похід князя Володимира Ярославовича на Царгород.
23. 1151 рік - битва флотилії князя Ізяслава Мстиславовича за Київ.
24. 1159 рік - похід флотилії князя Ростислава Мстиславовича в низов’я Дніпра на Олешки й до болгарського узбережжя .
25. 1160 рік - битва флотилії князя Ростислава Мстиславовича на Десні.
26. 1223 рік - похід флотилії воєводи Юрія Домажирича з Дністра до острова Хортиця на Дніпрі проти монголо-татар.
27. 1492 рік, 1 серпня - перший відомий похід запорізьких козаків в Дніпровський лиман під проводом князя Б.Глинського. запорожці біля Тягані (Бендери) взяли на абордаж турецьку галеру, яка везла ясир. Козаки звільнили всіх невільників.
28. 1494 рік - штурм козацької ескадри князя Б.Глинського фортеці Очаків.
29. 1502 рік - штурм козацької ескадри князя Б.Глинського фортеці Тавань.
30. 1504 рік - штурм ескадри князя Б.Глинського фортеці Тавань.
31. 1516 р. - козаки блокували з моря фортецю Акерман (Білгород)
32. 1523 р. - флотилія запорожців діяла під Очаковом.
33. 1527 р. - запорожці штурмували Очаків.
34. 1528 р. - флотилія козацьких чайок висадила десант і штурмувала стіни Очакова.
35. 1538 р. - знову громили запорожці відбудований турками Очаків.
36. 1541 р. - під Очаковом діяла флотилія запорозьких чайок.
37. 1545 рік -Вісімсот козаків під проводом Ісачка з Брацлава, Карпа Масла та Івана Держка з Черкас підпливали вночі на тридцяти двох чайках під Очаків. Вони здобули замок убивши п’ятьох і поранивши чотирьох чоловіків з турецької залоги, тридцять два було взято в полон. З числа останніх двадцять осіб заплатили за себе викуп на суму 40.600 аспр., і козакам дісталося їхнього майна на суму 19.000 аспрів. Крім того, козаки мали ще 36.000 аспр. окупу за тридцять інших підданих; на Україну також відігнали 97 коней. Усього турецький султан підрахував шкоду на суму 97.000 аспр.
    
38. 1552 рік - похід козацької ескадри на Очаків.
Кримський хан скаржится польському королю: «Козаки ваші, Дніпром водою підійшовши під замок його милості цесаря турецького, під Очаків, корабель із людьми взяли». А вже після того, з приходом на дніпровські острови князя Дмитра Івановича Виш- невецького, організоване ним Військо Запорозьке починає регулярно вибиратися на море.

39. 1556 рік, березень - штурм флотилією князя Д. Вишневецького Аслан-Кермена і Очакова.
40. 1556 рік, червень - похід ескадри князя Д. Вишневецького на Аслан-Кермен і Очаків.
41. 1556 рік, 14 жовтня - штурм ескадри князя Д. Вишневецького фортеці Аслан-Кермен.
Документами зафіксовано перший спільний похід, українців і росіян (тоді їх називали москвитами) проти ординських завойовників. Триста запорозьких козаків разом із загоном московського дяка Ржевського спустилися в червні в пониззя Дніпра й опустошили околиці татарської фортеці Іслан-Кирмен. Потім вони підійшли до Очакова й атакували тамтешню фортецю. Турецький султан повідомляв, що на Очаків 29 червня напав загін Вишневецького, який нараховував 600 кінних і запорожців на 18 чайках, що припливли Дніпром. А кримський хан, поставивши до відома польського короля, що «князь Дмитро... його Милості цесаря турецького замку Очаківському шкоду немалую учинив». Повертаючись з-під Очакова, українсько-російський загін був атакований татарами на Дніпрі. За словами дяка Ржевського, «под Ислам-Кирмен пришел калга крымский, а с ним весь Крым - 6 дней бились с пищалями на острове». На-цьому бойові дії на Дніпрі не припинилися. Посол російського царя Федір Загряжський повідомляв у грудні 1556 р. до Москви: «Сие осени о Покрове Вишневецкий князь Дмитрий взял Ислам-Кирмен и людей побил и пушки вывез к себе на Днепр в свой город». Слід нагадати, що саме після цього першого спільного походу під Очаків організатор дніпровської вольниці на Хортиці князь Дмитро Вишневецький відправляє своїх послів до Івана Грозного, «чтобы его государь пожаловал, а велел себе служить, я от короля из Литвы отъехал и на Днепре и на Кортщком острову город поставил против Конских вод».

42. 1558 рік, січень - штурм флотилії князя Д. Вишневецького Аслан-Кермена і Перекопа. Запорожці, скориставшись відсутністю хана, котрий пішов на землі Московської держави, на чолі з отаманами Ваською Рожном та Ризиком напали на кримські володіння. Неподалік Перекопу їм удалося відігнати п'ятнадцятитисячний табун коней. Очевидно, так воно і було, про що свідчить і детальна відписка Вишневенького Івану Грозному: «приходил к Перекопи и сторожей побил за шесть верст от Перекопи, а люди ему встречю крымские не бывал ни один человек... и пришел на Хортинский остров, дал Бог, со шкоды починили» татарським і турецьким володінням. Кримський хан вимагав від польського короля «того шкодника Недригала», який був старшим, «есьмо горлом скарати». У лютому Іван Грозний відправив Дмитра Вишневецького на Донець, звелівши йому виготовити човни і наступати на кримські улуси біля Азова і Керчі. В квітні відбулися перші сутички Вишневецького з ордою на Айдарі. Тоді ж «шел Мишка Черкагиенин ко князю Дмитрею же и побил крымцов вверх Донца Северского и четырех языков крымских ко государю прислал».
    І вже у травні Вишневенький здійснив напад на Азов, воєнний форпост Оттоманської імперії в причорноморських степах. Тривога в турецькій столиці була великою, оскільки крім усього, будь-яка загроза Азову негайно відбивалася на продовольчому становищі Константинополя.
    Правда, Вишневенькому не вдалося оволодіти Азовом, і він змушений був відступити від його стін, після чого флотилія пересікла Азовське море і з'явилася під Керчю. Атака тут також була відбита оттоманською ескадрою.
    Тоді ж восени отаман запорожців Гаврило Сліпецький, котрого російський воєнаічальник Данило Адашев залишав замість себе в пониззі Дніпра, організував похід на Крим. Прибувши в грудні до Москви, козаки розповіли, що «убили семь мурз й поимсиїи многие улусы».
43. 1559 рік, 2 липня - штурм флотилії князя Д. Вишневецького фортеці Азов.
44. 1559-1560 роки - похід флотилії князя Д. Вишневецького на Азов, Очаків, Тамань і Кафу. У липні українці, козаки з Дону (там були запорожці), і черкеси племені Жане на чолі з Дмитром Вишневеньким, спустившись Доном, почали штурмувати Азов, але взв'язку, з прибуттям турецької ескадри (7 військових кораблів) не мали успіху. Спроба Вишневецького форсувати Таманську протоку і проникнувши в Крим, атакувати Кафу (Феодосія), також закінчилася невдало: інша османська флотилія вже чекала на переправі і зуміла відбити цей наступ.

Перша часина