от ця безсонячна погода геть спаплюжила відчуття радості від весни, від цвітіння дерев. Нащастя, я люблю таку трохи дощову погоду. Але коли можна намерзнувшись, повернутись у теплу домівку. А зараз вдома зовсім непривітно.
Якщо маєш змогу пірнати у оф-лайн, то обов'язково скористайся можливістю. Думаю, буде легше. Я поїду в село до свекрів після Пасхи. На свято хочу погостювати у своєї бабусі.
Я починаю розуміти, що так недовго і до параної дожитися. З пережовуваннями і передумуваннями. Ми всі слідкуємо за новинами, боячись пропустити щось важливе. Можливо, це прагнення побачити бажане. Повідомлення про мир. Бо по логіці речей після найжахливіших моментів лютого мав би бути катарсис. Та ні, виявляється то була лише зав'язка. І новини чим далі, тим стають тьмянішими, без проблисків позитиву. Ми навіть не дожили до кульмінації. Реально, ситуація в країні це замкнуте коло. І нам з цим доведеться жити. Не так скоро вузлики розв'яжуться. Тому варто не занурюватись у те, що ми читаємо. Варто мати свою правду. Переглядати новини - так. Але не переосмислювати, бо не вистачить сил. Варто вчитись жити по-новому. Бути морально готовими до війни, але не мучити себе думками.
Хочеться до лісу. Але в мене є один психологічний бар'єр. Страшенно боюсь павуків та кліщів. Їх у поліських лісах, а особливо в цю пору, кишить. Не дає повністю розслабитись.
Звичайно! Я в тому році неділю не виходила на вулицю, а потім аж голова запаморочилася. Та і слабкість така... Тепер гуляю щодня, навіть, коли мороз чи дощ, хоть на 20 хвилин подихати вихожу. Сама може і не виходила б, але малого треба виводити.
Comments 14
Reply
Reply
Reply
а про те, що був дощ абсолютно ніщо не нагадує
сонечко-весна)
Reply
(The comment has been removed)
Нащастя, я люблю таку трохи дощову погоду. Але коли можна намерзнувшись, повернутись у теплу домівку. А зараз вдома зовсім непривітно.
Якщо маєш змогу пірнати у оф-лайн, то обов'язково скористайся можливістю. Думаю, буде легше.
Я поїду в село до свекрів після Пасхи. На свято хочу погостювати у своєї бабусі.
Reply
(The comment has been removed)
Ми всі слідкуємо за новинами, боячись пропустити щось важливе. Можливо, це прагнення побачити бажане. Повідомлення про мир.
Бо по логіці речей після найжахливіших моментів лютого мав би бути катарсис. Та ні, виявляється то була лише зав'язка. І новини чим далі, тим стають тьмянішими, без проблисків позитиву. Ми навіть не дожили до кульмінації.
Реально, ситуація в країні це замкнуте коло. І нам з цим доведеться жити. Не так скоро вузлики розв'яжуться.
Тому варто не занурюватись у те, що ми читаємо. Варто мати свою правду. Переглядати новини - так. Але не переосмислювати, бо не вистачить сил. Варто вчитись жити по-новому. Бути морально готовими до війни, але не мучити себе думками.
Reply
Reply
Але в мене є один психологічний бар'єр. Страшенно боюсь павуків та кліщів. Їх у поліських лісах, а особливо в цю пору, кишить. Не дає повністю розслабитись.
Reply
Я в тому році неділю не виходила на вулицю, а потім аж голова запаморочилася. Та і слабкість така... Тепер гуляю щодня, навіть, коли мороз чи дощ, хоть на 20 хвилин подихати вихожу.
Сама може і не виходила б, але малого треба виводити.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment