.
Це було на початку травня. По дорозі у Варшаву я й подумати не могла, що мене чекає. Ночівля в аеропорту, Таллін і ось ми в Тарту. Втомлені та щасливі від того, що добралися до пункту призначення.
Признаюся вам, що до цього я була проектним туристом. Думаю, що всі з цього починають: вибираєш країну, а вже потім думаєш, чи цікава тобі тема. А навіть якщо не цікава, то все рівно їдеш. Проект в Естонії змінив мої пріоритети щодо подорожей такого плану. Саме тут я зрозуміла, що головне ж - тема. Потратити два тижні на нудні тренінги лише через те, що їх проводять в класній країні - не надто хороший вклад у свій розвиток. Потратити два тижні на проект, який проводять Анна та Деніс (наші тренери) - чи не найкращий спосіб для здобуття знань, ідей та натхнення.
.
.
.
Тривалість проекту - 9 днів. Спочатку я думала, що це - забагато, потім зрозуміла, що замало. Ми вчили типографію, розробку лого, різновиди засобів для малювання: робили свій візуальний словник - придумували малюнки для часто вживаних символів. Нас вчили малювати людей з геометричних фігур. А ще були Art Battle, в яких я зайняла друге місце. Цей проект допоміг мені повірити, що я можу все. Завдяки цим дев'ятьом дням я зрозуміла, що вмію та можу користуватися олівцями та фарбами. До цього я пробувала лише перемальовувати.
Ще мені сподобалося те, що творчими були не лише наші "пари". В нас було атмосферне приміщення для навчання, а ще стільки цікавих книг. Були випадки, що учасники веселилися, а я читала в кімнаті. Поділюся із вами списком декількох сторінкових натхненниць:
.
.
Я от намагаюся згадати, чи отримувала ще таку порцію натхнення за такий короткий термін. Думаю, що ні. Вже в перший день проекту в моїй голові виникло 9 ідей, які я можу реалізувати на проекті чи в Україні. Вже в перший день я фотографувала Естонський Street Art (очікуйте скоро статтю в
Double Vision). А ще люди. Люди такі цікаві і вони знають стільки всього. Я задавала їм так багато запитань, що деколи було аж незручно. Просто хотіла знати якнайбільше.
.
.
Наші перші вечірки були досить чемними.Вперше мені це сподобалось. Один хлопчик навчив нас грати "Animal Game". Неймовірна гра. Ми її бавилися всюди: в кав'ярнях, на тренінгах, вночі. Коли мої слова-пояснення правил не будуть так переплітатися в голові, я вам поясню. А ще на всіх проектах найлегше мені дружити з грузинками. Вони такі чудові та веселі.
.
.
Їхати не хотілося. Там було так добре. А вдома сесія, робота та багато справ, які я не завершила до проекту. Але заради цього часу варто потім не прожити нормально 2 тижні, аби встигнути все доробити. Скоро я зі всім справлюся і почну приділяти творчості більше часу. А ще скоро я напишу, які вони - Таллін, Хельсінкі та Варшава.