Трохи про ЄС та Україну: роздуми на полях поміж іншим
Originally posted by run_ukr at Трохи про ЄС та Україну: роздуми на полях поміж іншим
Володимир Gilgames - вчений-дослідник з політичної філософії (Київьке відд. РУН)
Найпопулярніша «страшилка» про ЄС, яку вживають в Україні, звучить десь так: не треба нам в ЄС, там нас чекає нове рабство, не для того ми боролись за свободу, щоб нас поневолили європейські вимоги, за якими ми повинні дозволити імігрантів на наших вулицях, гей-прайди і захист прав всяких деградованих осіб та інших виродженців-меншин.
Я подумав, а чому ця страшилка ідентична тій, яку постійно, як мантру, повторюють в Росії, і розповідають всім про жахи гомосексуалізму, маріхуани та ювенальної юстиції? Випадково це, чи ні? Якщо щось так не подобається північному сусіду, то це дуже підозріло. Росії дуже часто не подобаються позитивні речі, напр., свобода і незалежність України.
Скажу одразу: певна правда у таких страшилках є, в Європі є проблеми і з ЛГБТ, і з неграми, і з диктатурою неолібералізму. Але - чи так все печально?
Думаю, що всі погодяться з першою тезою:
Не будьте наївним! В цьому світі Україна НЕ МОЖЕ бути абсолютно позаблоковою. Залиште цю утопію часам Кучми, коли РФ була дуже слабка і безтолкова. Тепер Росія це ведмідь, що встає з колін, до того ж голодний і ранений, тобто ховайся хто може. І тому треба Україні кудись «апрєдєляцца». При чому коню понятно, що не в Росію. Але суть у тому, що а) Україна не є ресурсно і економічно самодостатньою, б) Україні не повезло поселитися між Російською імперією та Європою, які час від часу сходяться у грандіозній січі, і тоді нам непереливки. Тому варто заздалегідь обдумати, з ким нам ближче? Не просто - хто ідеальний, але З КИМ НАМ БЛИЖЧЕ, ДЕ МИ МОЖЕМО БІЛЬШЕ СЕБЕ ЗБЕРЕГТИ І ПРОЯВИТИ СЕБЕ?
Тепер думайте головою.
Очевидно, що не з Росією. Тому що у Російської імперії патологічне прагнення всіх уніфікувати-централізувати-русифікувати, і кожен без виключення народ, що трапляв в її «брацкія аб’ятія» рано чи пізно або втрачав свою етнонаціональну природу, асимілювався (приклади потрібні?), або із кров’ю вибивався із лап імперії, стаючи ворогом №1 - поляки, прибалти, українці, грузини. В умовах ТОТАЛЬНОЇ ЗНЕВАГИ ДО НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ як українців, в умовах ЛЕДЬ ПРИХОВУВАНОГО БАЖАННЯ ЗРОСІЙШИТИ НАС МОМЕНТАЛЬНО І ОСМІЯТИ НАШУ МОВУ І НАРОДНІСТЬ, - дружити із Росією треба тільки через рукавички і під гарантіями гарматних жерл.
Єдина СИЛА,яка стоїть обабіч нас, і до якої входять ВСІ наші однокровні і одновірні брати (слов’яни, католики, православні =) - це ЄС. Поляки, чехи, словаки, болгари, хорвати, греки... особливо помітні тут Поляки, які унікально після 1991 року постійно захищали інтереси України, варто тільки пригадати Євро-2012, коли Польща трупом лягала, захищаючи Україну.
А що ж насправді в ЄС, хіба все тут чорно? Я просто зроблю кілька зауважень, а читачі хай самі думають.
Зауваження до внутрішніх деталей ЄС:
1. Україна там ТОЧНО НЕ ВТРАЧАЄ СВОЄЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ідентичності, тобто вона там точно не втратить своєї мови, і народності. Етномовно вона там НЕ асимілюється, бо там купа мов і народів і нема провідної мови, власне, думаю, що це очевидно.
2. Якщо в МС є відверта тотальна гегемонія «самі знаєте кого», то в ЄС умовна гегемонія Німеччини та Брюсселя є умовною. Я вже казав, чому: тому що зараз в ЄС змагаються два європроекти,
a. один євроатлантичний, той, що вас лякає, той що любить геїв та не любить націоналізм і християнство, тобто проект, головними особами якого є США, Англія, Франція, Голландія, частково Німеччина і Скандинавія.
b. Умовно названий «центральноєвропейський», тобто такий, який виступає проти безоглядної неолібералізму, лівацтва та засилля геїв та іммігрантів. Він позначений цілою купою явищ: а) грандіозне повстання гетеросексуалів проти геїв у Франції, б) виступ Угорщини, яка прийняла конституцію у 2012 р.,в якій прямо наголошується християнськість Угорської Нації та Історії, особлива роль Бога, обмежена кількість рел. об’єднань (видалено секти), а також обмежено гейські домагання, в) націоналістичний інтернаціонал басків-валлійців,-фламандців-північноіталійців та балканських народів. По суті в 11 країнах ЄС на всю реве маховик націоналізму - від Болгарії та Хорватії до Ірландії та Іспанії. У Бельгії - націоналістичне протистояння фламандців і валлонів, у Британії повстання шотландського націоналізму, я вже мовчу про Ірландію, яка не допустила в себе ратифікації гомофільських законів (УВАГА!). У Іспанії тримільйонні демонстрації каталонських націоналістів, піднесення націоналізму басків. У Італії на всю іде піднесення північно-італійського націоналізму. Про Балкани, які стали тріумфом націоналістичних проектів розбудови модерних націй навіть говорити нема чого. У Румунії на всю працює проект Великої Румунії. В Угорщині - уже сказано... Про яку демонізацію наці ви кажете?! ПівЄвропи по суті є ареною піднесення націоналізму, абсолютно гомогенного українському націоналізмові. Саме там, у тому русі нам і місце!
3. Центральноєвропейський проект «Іншої Європи» дуже важливий для української історії. Зважте на геополітичні потенції та історичну традицію України в проекті «Центральна Європа», який має грандіозну історичну традицію від Великоморавської держави до імперії Габсбургів. Вдумайтесь у те, яке коло культури охоплює Центр.Європа - це Відень, Прага, Краків, Будапешт, Братислава, Загреб і навіть Белград, Варшава і частково Вільнюс. Українські Львів, Галич, Володимир-Волннський - стародавні РУСЬКІ ГОРОДИ є невідривною частиною цього культурного світу. Україна завжди належала до центральноєвроп.контексту історії, від часів Романа Мстиславича до часів габсбурзького Львова! Вона була східним кордоном Центральної Європи, а культурні зв’язки між Києвом, Львовом, Прагою, Краковом та Віднем були на порядок сильніші, ніж між Києвом і Москвою, аж поки Київ не увійшов до складу Рос.імперії. остаточно Україна випала із центральноєвроп.орбіти тільки у 1945 році, із завершенням захоплення України радянською владою.
4. ГЕОПОЛІТИЧНІ ВИГОДИ. Для початку перерахую певні спільні риси, які об’єднують всю Центр.Європу
a. Всі країни ЦЄ є маленькі компактні переважно мононаціональні держави,
b. Всі вони є ресурсно-економічно несамодостатні, тому потребують обєднуватися у союзи задля досягнення тієї чи іншої мети;
c. Весь регіон ЦЄ віками був ареною змагання великих держав Європи та великих ординських деспотій Азії (Росії та Туреччини), окрім хіба що Польщі, яка переважно була самостійним гравцем до XVIII ст.
d. Всі вони є затиснені між гомодиктатурою євроатлантичної версії та євразійським деспотизмом, євробюрократами Брюсселя та «Газпромом».
e. Всі вони потерпіли від нацистської і совєцької сваволі, Т.Снайдер називає ці землі Blood Lands, оскільки вони зазнали найбільших страхіть ХХ ст., їх не оминули жодна велика катастрофа історії.
f. Зрештою, всі країни ЦЄ порознь слабкі, але разом можуть пред’явити свій європейський проект, «Іншу Європу», європу традиційну, консервативну, яка памятає про класичну європейську культуру Модерну, яка породила дивовижну архітектуру Відня, Праги і Львова, музику Баха, Ліста і Бетховена, класичну філософію і культуру Центральної Європи.
5. Очевидно, що за всіма ознаками Україна як держава та культура ближче не до Російської імперії з її перманетним імперсько-завойовницьким, «спасающим мир» і «жертвующим индивидуумом ради победы над врагом», із безмежними просторами, де «Сибір неісходима» і купа азійських народів і народців - а до Центр.Європи, із її домашністю, «уютностью», та всіма вищеперерахованими рисами.
6. ПЕРСПЕКТИВИ. Якщо в МС Україна одразу стає державою-сателітом третього сорту, культурна особливість якого зневажається «сталічнимі» снобами, - якщо в євроатлантичному проекті Україна теж є другорядною, але у центральноєвропейському проекті Україна виявляється НАЙБІЛЬШОЮ державою регіону, поряд із Польщею. Поляки це відчувають, і тому тримаються нас за будь-яку ціну. Тому що альянс України і Польщі + центральноєвропейські держави такі як Угорщина, Словаччина та Чехія одразу створює альтернативний центр сили в європолітиці, проти якого вдіяти нічого не можна. А в цьому проекті Україна буде поряд із Польщею фізично найпотужнішою країною регіону, що миттєво виносить її у лідери проекту, і вона стане однією з наймогутніших країн регіону, формуючи вісь Варшава/Краків - Київ/Львів - Будапешт. Не треба додавати, що такий союз одразу перекриває всі транзитні шляхи з Європи в Азію, і тим самим гасить всю таранну енергію кремлівської політики. Наявність такої ініціативи одразу підриває як устої лукашенківського режиму, так і саму путінську систему, оскільки проти консервативно-демократичної і в той же час націонал-патріотичної Центральної Європи у них немає ідеологічної зброї, окрім «кококо».
7. Все це окрім усього показує, що в ЄС стан і рівень країни залежить не від волі Центру, як у МС, а тільки і тільки від здатності країни сформулювати, представити і захистити свої інтереси у дипломатичних переговорах, та проводити у собі самій радикальні технологічні та економічні реформи. Тобто, простіше, ЯК ПРАЦЮЄШ, ТЕ І МАЄШ. Можна працювати як Польща, і мати єдину економіку Європи, яка не похитнулася під час кризи, а можна як Греція, проїдаючи кредити і займаючись головотяпством. Все у твоїх руках, як кажуть!.
Звичайно, всі ці нариси можуть бути втілені ТІЛЬКИ ЗА УМОВИ РЕТЕЛЬНОЇ І ПОСТІЙНОЇ ПРАЦІ (!!!!) українського суспільства-Нації та Держави. Що я і сказав у п. 8. Але принципово те, що у ЄС ми можемо, якщо захочемо і матимемо волю і розум. А з Росією дзуськи нам буде, і баланда лагерна )))
Можна фиркати, що і там, і там погано. Але факт є факт - Україна не може бути сама по собі. Вона або стане здобиччю азійської орди, або - і це залежить тільки від працьовитості і кмітливості укр.влади і суспільства, від Національної Волі і Розуму - впишеться у європейський простір, включиться у європейські дискусії про майбутнє Європи, І ВИСУНЕ СВІЙ, ВЛАСНИЙ ПРОЕКТ «ІНШОЇ ЄВРОПИ», який стане шансом історичної перемоги в Україні.
І мем - під ситуацію - маленькі рибки, це центральноєвроп.країни.
Володимир Gilgames - вчений-дослідник з політичної філософії (Київьке відд. РУН)
Найпопулярніша «страшилка» про ЄС, яку вживають в Україні, звучить десь так: не треба нам в ЄС, там нас чекає нове рабство, не для того ми боролись за свободу, щоб нас поневолили європейські вимоги, за якими ми повинні дозволити імігрантів на наших вулицях, гей-прайди і захист прав всяких деградованих осіб та інших виродженців-меншин.
Я подумав, а чому ця страшилка ідентична тій, яку постійно, як мантру, повторюють в Росії, і розповідають всім про жахи гомосексуалізму, маріхуани та ювенальної юстиції? Випадково це, чи ні? Якщо щось так не подобається північному сусіду, то це дуже підозріло. Росії дуже часто не подобаються позитивні речі, напр., свобода і незалежність України.
Скажу одразу: певна правда у таких страшилках є, в Європі є проблеми і з ЛГБТ, і з неграми, і з диктатурою неолібералізму. Але - чи так все печально?
Думаю, що всі погодяться з першою тезою:
Не будьте наївним! В цьому світі Україна НЕ МОЖЕ бути абсолютно позаблоковою. Залиште цю утопію часам Кучми, коли РФ була дуже слабка і безтолкова. Тепер Росія це ведмідь, що встає з колін, до того ж голодний і ранений, тобто ховайся хто може. І тому треба Україні кудись «апрєдєляцца». При чому коню понятно, що не в Росію. Але суть у тому, що а) Україна не є ресурсно і економічно самодостатньою, б) Україні не повезло поселитися між Російською імперією та Європою, які час від часу сходяться у грандіозній січі, і тоді нам непереливки. Тому варто заздалегідь обдумати, з ким нам ближче? Не просто - хто ідеальний, але З КИМ НАМ БЛИЖЧЕ, ДЕ МИ МОЖЕМО БІЛЬШЕ СЕБЕ ЗБЕРЕГТИ І ПРОЯВИТИ СЕБЕ?
Тепер думайте головою.
Очевидно, що не з Росією. Тому що у Російської імперії патологічне прагнення всіх уніфікувати-централізувати-русифікувати, і кожен без виключення народ, що трапляв в її «брацкія аб’ятія» рано чи пізно або втрачав свою етнонаціональну природу, асимілювався (приклади потрібні?), або із кров’ю вибивався із лап імперії, стаючи ворогом №1 - поляки, прибалти, українці, грузини. В умовах ТОТАЛЬНОЇ ЗНЕВАГИ ДО НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ як українців, в умовах ЛЕДЬ ПРИХОВУВАНОГО БАЖАННЯ ЗРОСІЙШИТИ НАС МОМЕНТАЛЬНО І ОСМІЯТИ НАШУ МОВУ І НАРОДНІСТЬ, - дружити із Росією треба тільки через рукавички і під гарантіями гарматних жерл.
Єдина СИЛА,яка стоїть обабіч нас, і до якої входять ВСІ наші однокровні і одновірні брати (слов’яни, католики, православні =) - це ЄС. Поляки, чехи, словаки, болгари, хорвати, греки... особливо помітні тут Поляки, які унікально після 1991 року постійно захищали інтереси України, варто тільки пригадати Євро-2012, коли Польща трупом лягала, захищаючи Україну.
А що ж насправді в ЄС, хіба все тут чорно? Я просто зроблю кілька зауважень, а читачі хай самі думають.
Зауваження до внутрішніх деталей ЄС:
1. Україна там ТОЧНО НЕ ВТРАЧАЄ СВОЄЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ідентичності, тобто вона там точно не втратить своєї мови, і народності. Етномовно вона там НЕ асимілюється, бо там купа мов і народів і нема провідної мови, власне, думаю, що це очевидно.
2. Якщо в МС є відверта тотальна гегемонія «самі знаєте кого», то в ЄС умовна гегемонія Німеччини та Брюсселя є умовною. Я вже казав, чому: тому що зараз в ЄС змагаються два європроекти,
a. один євроатлантичний, той, що вас лякає, той що любить геїв та не любить націоналізм і християнство, тобто проект, головними особами якого є США, Англія, Франція, Голландія, частково Німеччина і Скандинавія.
b. Умовно названий «центральноєвропейський», тобто такий, який виступає проти безоглядної неолібералізму, лівацтва та засилля геїв та іммігрантів. Він позначений цілою купою явищ: а) грандіозне повстання гетеросексуалів проти геїв у Франції, б) виступ Угорщини, яка прийняла конституцію у 2012 р.,в якій прямо наголошується християнськість Угорської Нації та Історії, особлива роль Бога, обмежена кількість рел. об’єднань (видалено секти), а також обмежено гейські домагання, в) націоналістичний інтернаціонал басків-валлійців,-фламандців-північноіталійців та балканських народів. По суті в 11 країнах ЄС на всю реве маховик націоналізму - від Болгарії та Хорватії до Ірландії та Іспанії. У Бельгії - націоналістичне протистояння фламандців і валлонів, у Британії повстання шотландського націоналізму, я вже мовчу про Ірландію, яка не допустила в себе ратифікації гомофільських законів (УВАГА!). У Іспанії тримільйонні демонстрації каталонських націоналістів, піднесення націоналізму басків. У Італії на всю іде піднесення північно-італійського націоналізму. Про Балкани, які стали тріумфом націоналістичних проектів розбудови модерних націй навіть говорити нема чого. У Румунії на всю працює проект Великої Румунії. В Угорщині - уже сказано... Про яку демонізацію наці ви кажете?! ПівЄвропи по суті є ареною піднесення націоналізму, абсолютно гомогенного українському націоналізмові. Саме там, у тому русі нам і місце!
3. Центральноєвропейський проект «Іншої Європи» дуже важливий для української історії. Зважте на геополітичні потенції та історичну традицію України в проекті «Центральна Європа», який має грандіозну історичну традицію від Великоморавської держави до імперії Габсбургів. Вдумайтесь у те, яке коло культури охоплює Центр.Європа - це Відень, Прага, Краків, Будапешт, Братислава, Загреб і навіть Белград, Варшава і частково Вільнюс. Українські Львів, Галич, Володимир-Волннський - стародавні РУСЬКІ ГОРОДИ є невідривною частиною цього культурного світу. Україна завжди належала до центральноєвроп.контексту історії, від часів Романа Мстиславича до часів габсбурзького Львова! Вона була східним кордоном Центральної Європи, а культурні зв’язки між Києвом, Львовом, Прагою, Краковом та Віднем були на порядок сильніші, ніж між Києвом і Москвою, аж поки Київ не увійшов до складу Рос.імперії. остаточно Україна випала із центральноєвроп.орбіти тільки у 1945 році, із завершенням захоплення України радянською владою.
4. ГЕОПОЛІТИЧНІ ВИГОДИ. Для початку перерахую певні спільні риси, які об’єднують всю Центр.Європу
a. Всі країни ЦЄ є маленькі компактні переважно мононаціональні держави,
b. Всі вони є ресурсно-економічно несамодостатні, тому потребують обєднуватися у союзи задля досягнення тієї чи іншої мети;
c. Весь регіон ЦЄ віками був ареною змагання великих держав Європи та великих ординських деспотій Азії (Росії та Туреччини), окрім хіба що Польщі, яка переважно була самостійним гравцем до XVIII ст.
d. Всі вони є затиснені між гомодиктатурою євроатлантичної версії та євразійським деспотизмом, євробюрократами Брюсселя та «Газпромом».
e. Всі вони потерпіли від нацистської і совєцької сваволі, Т.Снайдер називає ці землі Blood Lands, оскільки вони зазнали найбільших страхіть ХХ ст., їх не оминули жодна велика катастрофа історії.
f. Зрештою, всі країни ЦЄ порознь слабкі, але разом можуть пред’явити свій європейський проект, «Іншу Європу», європу традиційну, консервативну, яка памятає про класичну європейську культуру Модерну, яка породила дивовижну архітектуру Відня, Праги і Львова, музику Баха, Ліста і Бетховена, класичну філософію і культуру Центральної Європи.
5. Очевидно, що за всіма ознаками Україна як держава та культура ближче не до Російської імперії з її перманетним імперсько-завойовницьким, «спасающим мир» і «жертвующим индивидуумом ради победы над врагом», із безмежними просторами, де «Сибір неісходима» і купа азійських народів і народців - а до Центр.Європи, із її домашністю, «уютностью», та всіма вищеперерахованими рисами.
6. ПЕРСПЕКТИВИ. Якщо в МС Україна одразу стає державою-сателітом третього сорту, культурна особливість якого зневажається «сталічнимі» снобами, - якщо в євроатлантичному проекті Україна теж є другорядною, але у центральноєвропейському проекті Україна виявляється НАЙБІЛЬШОЮ державою регіону, поряд із Польщею. Поляки це відчувають, і тому тримаються нас за будь-яку ціну. Тому що альянс України і Польщі + центральноєвропейські держави такі як Угорщина, Словаччина та Чехія одразу створює альтернативний центр сили в європолітиці, проти якого вдіяти нічого не можна. А в цьому проекті Україна буде поряд із Польщею фізично найпотужнішою країною регіону, що миттєво виносить її у лідери проекту, і вона стане однією з наймогутніших країн регіону, формуючи вісь Варшава/Краків - Київ/Львів - Будапешт. Не треба додавати, що такий союз одразу перекриває всі транзитні шляхи з Європи в Азію, і тим самим гасить всю таранну енергію кремлівської політики. Наявність такої ініціативи одразу підриває як устої лукашенківського режиму, так і саму путінську систему, оскільки проти консервативно-демократичної і в той же час націонал-патріотичної Центральної Європи у них немає ідеологічної зброї, окрім «кококо».
7. Все це окрім усього показує, що в ЄС стан і рівень країни залежить не від волі Центру, як у МС, а тільки і тільки від здатності країни сформулювати, представити і захистити свої інтереси у дипломатичних переговорах, та проводити у собі самій радикальні технологічні та економічні реформи. Тобто, простіше, ЯК ПРАЦЮЄШ, ТЕ І МАЄШ. Можна працювати як Польща, і мати єдину економіку Європи, яка не похитнулася під час кризи, а можна як Греція, проїдаючи кредити і займаючись головотяпством. Все у твоїх руках, як кажуть!.
Звичайно, всі ці нариси можуть бути втілені ТІЛЬКИ ЗА УМОВИ РЕТЕЛЬНОЇ І ПОСТІЙНОЇ ПРАЦІ (!!!!) українського суспільства-Нації та Держави. Що я і сказав у п. 8. Але принципово те, що у ЄС ми можемо, якщо захочемо і матимемо волю і розум. А з Росією дзуськи нам буде, і баланда лагерна )))
Можна фиркати, що і там, і там погано. Але факт є факт - Україна не може бути сама по собі. Вона або стане здобиччю азійської орди, або - і це залежить тільки від працьовитості і кмітливості укр.влади і суспільства, від Національної Волі і Розуму - впишеться у європейський простір, включиться у європейські дискусії про майбутнє Європи, І ВИСУНЕ СВІЙ, ВЛАСНИЙ ПРОЕКТ «ІНШОЇ ЄВРОПИ», який стане шансом історичної перемоги в Україні.
І мем - під ситуацію - маленькі рибки, це центральноєвроп.країни.