П’ятизіркові примари
Щоб потрапити на територію північного Кіпру з республіки Кіпр і назад, потрібно двічі перетнути кордон по всій суворості митних заходів)
Якщо на пошукових сайтах задати запит «міста-привиди» то серед інших отримаємо таку відповідь: 1.Прип’ять, Україна. 2.Хашима, Японія - залишена з економічних причин. 3. Вароша (частина Фамагусти, Кіпр) залишена через військову агресію Турції 1974 р.
Район Фамагусти Вароша емоційно на мене вплинув можливо ще більше ніж природні красоти та пам’ятки архітектури острова. Дивлячись на понівечені влучанням снарядів примари за колючим дротом мимоволі думаєш про долю людей, як вони під авіаційними ударами і обстрілом з моря залишали свої будинки, роботу і т.д. Звісно сподіваючись, що дуже скоро повернуться. Але повернення немає вже більше 40 років - половина людського життя, а у когось можливо і ціле життя. А все тому, що хтось вирішив, що буде так, а не інакше, а все інше байдуже. Більше того, політичні причини, які призвели до окупації Кіпру вже давно розрулені, реальною тим не менш, залишається Турецька Республіка Північного Кіпру, утворена внаслідок вторгнення, визнана лише Абхазією. А втім, можливо, що ці проблеми і вирішені саме через те, що два етноси розділили кордоном.
Для розуміння ситуації мабуть треба привести невелику історико-політичну довідку. Кіпр тривалий час був колонією Англії. Наприкінці 50-х на острові посилились протестні настрої проти цього. В 1960 році Англія запропонувала незалежність Кіпру, але за умови, що вона буде довічно мати декілька військових баз на території острова. З’являється республіка Кіпр, де на той час домінують два етноси - греки-кіпріоти 87%, і турки-кіпріоти 13%. Є конституція, є президент Архієпископ Макаріус ІІІ і віце президент Фазил Кючук. Республіка увійшла в ООН, але не мала регулярної армії і згідно з Лондонським договором отримала 3 держави -гаранта: Англію, Турцію і Грецію.
В 1965 році президент зробив заяву, що конституція не виконується належним чином, і є наміри її змінити. В знак протесту віце-презедент з депутатами турками покинули парламент. Потім до протестів приєднались і турецькі держслужбовці. Англія вела політику невтручання. Мовляв, робіть що хочете за межами наших баз - нас це не обходить. Залишилося два гравця -Турція і Греція. Вони вписалися в цей поділ як представники двох етносів - турецького і грецького.
В 1968 році за декілька днів до виборів в Греції відбувається військовий переворот, і до влади приходить так зв. «Хунта чорних полковників». Чорні полковники спираючись на те, що в 1960 вони стали державою-гарантом безпеки Кіпру вирішили приєднати Кіпр до грецьких островів. А що робити в цій ситуації туркам-кіпріотам?
На початку 70-х влада полковників організовує путч в Нікосії (столиця Кіпру), і повстання проти діючого уряду. Був вщент спалений президентський палац в Нікосії. Метою путчу була фізична ліквідація першого президента Кіпру архієпископа Макаріуса ІІІ. Але так, як деякі сили хотіли, щоб Макаріус жив, його уряд був попереджений заздалегідь, і президент був евакуйований у Лондон (опинився у вигнанні)
20 липня 1974 року Туреччина робить заяву - на Кіпрі немає ні президента ні уряду. Це територія колишньої османської імперії - ми як держава гарант безпеки у відповідності з договором 1960 р вводимо війська. Було дано три годинне попередження і в 5.30 ранку на найбільші курортні міста - Керенію і Фамагусту було піддано бомбардуванню, а потім висадилась морська піхота.
Тут же (все сталося за тиждень) повертається президент з військами ООН, англійська частина контингенту змушена бала активізуватися, вони війшли з військами ООН і зупинили турецьку армію, яка встигла зайняти 37 % території острова. Після цього почався політичний діалог, який завершився створенням Турецької Республіки Північного Кіпру.
А Район Фамагусти Вароша, який на разі є одним з найвідоміших покинутих міст, на той час мав 60 багатозіркових готелів, голлівудські зірки мали там приватні пляжі. Турецька армія відгородила його від своїх же, в армії процвітало мародерство. Але це не врятувало місто від пограбування.
Пізніше з’явилася резолюція ради безпеки ООН, де сказано, що намагання заселити Варошу будь-ким, крім її мешканців неприйнятні. Вочевидь з цим не згодна ТРПК - в результаті місто руйнується за колючкою.
Готель із розбитою шахтою ліфта.
А он і ліфт відпочиває унизу.
Заходити за колючку заборонено. Намальований автоматник говорить про це декількома мовами. По периметру огорожі військові пости.
Перша лінія. Від моря до найближчих готелів метрів 70-80.
Ласкаво просимо до готелю «Аспелія»
Лише не так давно, з’явилися повідомлення, що завершено розмінування демаркаційної лінії між двома частинами Кіпру. За цей час знешкоджено 40000 мін , та. інших вибухонебезпечних предметів.
Кожного року 20 липня вранці в Фамагусті і Керенії вмикаються сирени в пам’ять про ті події.
Заіржавілий кран свій останній вантаж підняв в 1974-му, мабуть…
За 40 років відсутності догляду деякі пальми стали схожі на мамонтів…
Я ще якось розумію, що не можна заходити за колючку. А чому не можна фоткати??? Я наскільки захопився фотографуванням і різними роздумами, що швидше відчув, ніж помітив якийсь шухер позаду. Цей підозрілий тіп вже біг до мене, щось жестикулював і кричав, мабуть хотів мене впіймати. Але коли зрозумів, що я його побачив, і типу сховав фотик, то повернувся на свій пост. До речі, час від часу нібито трапляються екстремали, які попадають за периметр. Що світить, якщо тебе там зловлять? Треба посидіти в турецькому обіз’яннику до з’ясування. Заплатити штраф 10 000 еврів. Крім того місто вже більше літ 40 ніхто не розміновував, тож кожен крок там може виявитися останнім. Думається, що було б мені 10 000 євро як 500 гривень приміром, однозначно спробував би попасти туди. Воно того варте. А щодо мін - я трохи прочитав про Варошу в інтернеті - не знайшов свідчень, що б хтось там підірвався. Можливо це просто спеціально розповсюджені чутки, щоб менш охочих було попасти туди.
Це інше місто-курорт, Айа Напа, республіка Кіпр. Могили солдат-кіпріотів, в центрі міста, які загинули в 1974 році даючи відсіч агресору. Зараз 37% території острова окуповано невизнаною республікою, Нікосія - єдина столиця в світі, розділена демаркаційною лінією.Ці могили свідчать, що герої тих подій не забуті. І все ж - Кіпр одна здається з чотирьох країн, яка не підтримала санкції проти Росії. Звісно, те що ти там себе відчуваєш ніби на Красній прєснє, багато чого пояснює. Але надто швидко вони забувають власну історію.
http://realt.onliner.by/2014/06/11/ghost-6 За цим постланням є фото з-за колючого дроту, номера в готелях, машини старі...