Новый политический сезон в Закарпатье. Русинская тема в лидерах.
Cостоялось заседания Президии Сетевого Русинского Движения (СРД), на котором обсудили предложение закарпатских предпринимателей озвученных 10 cентября в Мукачево на своем заседании: обсудили текущие события в Закарпатье, а также результаты соцопросов за неделю.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8. Русинское Движение поддерживает позицию закарпатских предпринимателей, что русинская тематика вышла в лидеры закарпатского политического поля не случайно. Из-за нелегитимности украинской власти в Закарпатье, и неотвратимого наказания за 25 летний геноцид русинского народа Закарпатским областным управлением СБУ страхи с их стороны ожидаемы и заслужены.От наказания за преступления против русинов не уйдет никто.Cейчас за Русинов идет борьба, как минимум трех международных центров силы.
Новый политический сезон стартует в Закарпатье с претензией на первую свежесть о русинах "русин - давній український етнонім", или "кремлевские русины".
Сезон только начинается, а в первой тройке наметился лидер - это Русины. Вопрос будущего - сколько закарпатцев за ними пойдет. А пока в закарпатской публичной политической линейке смешаны почти все форматы, в том или ином виде. Русины с венграми, русины с венграми и представителями уенеровской власти в Закарпатье, русинство и православие, Россия Венгрия и Украина..... Русины в Закарпатье стали силой, способной сыграть роль модератора потенциального конфликта, который запускает в регионе Закарпатское областное управление СБУ, и даже более того умиротворителя.
Старая песня о новом. Даем без купюр: "Українська літературна мова почала поширюватися і культивуватися в краї відносно пізно - почасти в міжвоєнний період, за часів, коли Закарпаття входило до складу ще Чехо-Словаччини, а також уже в радянський період, коли вона стала мовою школи.
На Закарпатті були і є спроби створити осібну русинську мову і, відповідно, вибудувати т. зв. русинську ідентичність. Хоча, по-перше, як уже зазначалося, на Закарпатті існують різні діалекти, тому незрозуміло, який із них є основою русинської мови. Нині в книгарнях області можна знайти літературу цією мовою. І навіть "Антологію сучасної русинської літератури". Проте мова цих книжок далеко не однакова. По-друге, під русинами іноді розуміють представників субетносів, які нині однозначно ідентифікують себе як українців. Зокрема, це стосується бойків і гуцулів. І, нарешті, по-третє, русин - давній український етнонім. Принаймні він широко вживався для позначення українців до ХІХ ст. і навіть пізніше. Тому протиставляти русинів українцям не зовсім коректно.
Вибудовування русинської ідентичності - це передусім політична проблема. Спочатку це робили угорці, які володіли Закарпаттям майже тисячу років - з Х до ХХ ст., - але так і не спромоглися цей край мадяризувати. Після розпаду Австро-Угорської імперії угорські націоналісти сподівалися створити велику Угорщину, частиною якої, під назвою Руська Країна, стало б і Закарпаття. Відповідно, пропагувалася ідея, що жителі Закарпаття - це окремий від українців народ, т. зв. русини, які тісно пов'язані з угорцями. Згодом русинство тут культивувалося в 1939-1944 рр., коли Закарпаття було окуповане Угорщиною. Певно, не випадково теперішній провідний ідеолог русинства Павло-Роберт Маґочі має угорське коріння. Принаймні вважає свій рід угорським. Якось він мені навіть сказав, що його предкам колись належав Мукачівський замок.
Щоправда, нині ідею русинства використовують не так угорці (ця ідея їм, за великим рахунком, уже ні до чого), як словаки і росіяни. Річ у тім, що на території Східної Словаччини проживає численна українська меншина. І словацьким політикам краще мати її розколотою на русинів і українців. Звідси підтримка з боку Братислави різних русинських інституцій. Відповідно, русинські віяння зі Словаччини мають відгук і на Закарпатті.
Але насправді русинство в краї нині активно культивують Росія та її агентура. Цієї агентури тут повно ще з часів СРСР. Адже Закарпатська область прикордонна, і до неї була посилена увага Москви.
Не один житель Закарпаття казав мені, що господарем їхньої області є Віктор Медведчук. Можливо, це перебільшення. Але пригадаймо, що свого часу Медведчукові "об'єднані соціал-демократи" прийшли до Верховної Ради саме завдяки закарпатським виборцям. Тривалий час Закарпаття було вотчиною цієї політичної сили. Хай там як, але певний вплив Медведчука в цьому регіоні зберігається. А на кого працює кум Владіміра Путіна, гадаю, пояснювати не треба.
Чи не завдяки таким "друзям Кремля" розкручується русинська ідея на Закарпатті? До того ж русинство знаходить певну підтримку з боку православного духовенства Московського патріархату, яке тут має сильні позиції і активно пропагує "русскій мір".
Вважається, що головним центром русинства є Свалявський район. У Сваляві навіть можна зустріти написи русинською мовою. Кілька років тому я в цьому райцентрі завітав до невеликої книгарні. Що мене вразило, то це засилля в ньому різноманітної русинської літератури. Нерідко ця література мала антиукраїнську спрямованість. Натомість власне української літератури практично не було. Хтось тут добре попрацював. Адже видання такої літератури потребувало фінансування. Щоправда, жителі Свалявського району, з якими мені доводилося спілкуватися, досить скептично висловлювалися на адресу прихильників русинського руху.
Не думаю, що русинська ідея, якою намагаються "гратися" російські спецслужби, стане популярною і розхитає ситуацію на Закарпатті. Але вона є певним симптомом серйозної проблеми. Чимало жителів краю не мають чіткої української ідентифікації. На це є різні причини, зокрема відсутність тут сильних українських національних культурних традицій і прикордонне положення області, яке багатьох людей орієнтує на закордонну роботу.
Не раз доводилося зустрічати на Закарпатті людей із невизначеною або розмитою ідентифікацією. Наведу одну простолюдну розмову. Якось мені сказали: ось, мовляв, за горами, тобто на Галичині, живуть поляки, у Києві - "мацкалі". "А ви хто?" - запитав я. "Та ніби венгри", - була відповідь. "А Україна?" - "Україна - в телевізорі". Щоправда, і в телевізорі її небагато…"
Или вот другой обращик:"3 сентября в г.Дьондьоши (Венгрия) группа представителей органов власти Мукачевского района Закарпатской области (депутат Мукачевского райсовета О.Богив, руководитель Мукачевского районного отдела социальной защиты населения О.Немйо, председатель Дерценского сельского совета Ю.Матей) приняла участие в национально-культурном фестивале на честь празднования Дня национальных меньшинств.
Данное мероприятие кремлевские агенты - представители местной ячейки «политического русинства», использовали для провокации. Так, во время фотографирования украинской делегации с местным руководством они подняли русинский флаг. Полученные фото были размещены в социальных сетях с комментариями о «поддержке должностными лицами Закарпатья» «русинского вопроса».
Кроме того указанный факт русинские лидеры намерены использовать как аргумент при апелляции к европейскому сообществу и оказания давления на украинскую власть по вопросам признания в Украине «русинства» отдельной нацией."
Короче "Мимо тещиного дома я без шуток не хожу..."
P.S. Кстати русинскую тему 2 сентября затронул и глава словацкого парламента Андрей Данко :"Я бы ся не боронив ани в нас, жебы холем Русины, або і іншы народностны меншыны, мали автоматічно мінімално єдного депутата,“ выголосив Андрей Данко.Почуствуйте разницу с уенеровской Украиной!?
ПРЕЗИДИЯ СЕТЕВОГО РУСИНСКОГО ДВИЖЕНИЯ
http://uzepervi.livejournal.com/401028.html
Новости Закарпатья. Петр Гецко. 6 сентября