КОНСТРУКТИВНА КРИТИКА
От люди з вищою психологічною освітою пишуть, шо конструктивну критику необхідно сприймати беземоційно, з вдячністю, бла, бла, бла, намагатись об"єктивно оцінити себе і критикуючого....... срака, мотика.
Хто таке каже то до психолога йому срати і срати. Я сьогодні зробила такий висновок.
По-перше вища психологічна освіта давно знецінилась через інфляцію освіти. Див. http://www.ted.com/talks/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html#
Кожен перший встрєчний психолог (якщо ясно шо не юрист і не економіст який-небудь).
Але не в тому суть. Суть в тому, шо по деяких аспектах я зрозуміла шо мене хоть конструктивно критикуй, хоть конструктивно хвали - одна фігня. В основному по тому, чого я робити не вмію і роблю )))) А по тому шо я вмію і роблю можу конструктивно сама себе критикувати і хвалити , того шо якраз можу досить багатосторонньо і експертно оцінити хто прав - хто вінават.
Наприклад, якшо я спекла вчора банановий торт, і забула в нього покласти яйця, то конструктивна критика типу "з яйцями був би пухкіший" чи "іншим разом незабудь покласти яйця" мене мало інтересує. Кому, я спрашую така конструктивна критика, яку пользу коли приносила?! Я на таку конструктивну критику мастила, бо я пухкість торта об"єктивно оцінити не можу, тільки суб"єктивно (лічно мені укусно) гигигиги
А от якшо я скажу "жизнь прекрасна!", то конструктивна критика по ці й темі мені буде дуже цікава, а похвала непотрібна, бо я прекрасно експертно, багатосторонньо і об"єктивно з різних кутів і точок зору знаю, бачу і предрекаю, шо це, гражданє, аксіома.
Ітого, конструктивна критика не завжди добре. Конструктивно треба тільки критикувати по сильним сторонам людини. Але тоді і самому бути сильним в цій галузі. Інакше можна опозоритись. Самі понімаєте.
А конструктивна критика по слабким сторанам - це, вибачте,ніяка не конструктивна критика, а йти з ножем на неозброєного. Таке самі, шо здоровий бик забирає в дитинки в пісочниці лопатку because he can.
Одним словом,гражданє, не зважаючи на вищу психологічну освіту, нє нада лахматіть бабушку - як ви бачите, шо людина старалась і обично не сільна в тому, шо зробила, а ви, курде, в тому собаку ззіли, то не критикуйте конструктивно, а без слов на дєлє візьміть і зробіть чи там підсобіть троха. Но не нада цьої конструктивної критики - вона НІКОМУ не потрібна.
А як ви бачите, шо людина старалась, зробила і герой, а вам всьо не нравиться, но ви не уверені, не лізьте, бо опозоритесь, а як уверені, то лізьте - бо тут, вніманіє, рождається інтересне. Там де два силача на равних.
Вся інша "конструктивна критика" до сраки і пользи від неї зіроу.
Хто таке каже то до психолога йому срати і срати. Я сьогодні зробила такий висновок.
По-перше вища психологічна освіта давно знецінилась через інфляцію освіти. Див. http://www.ted.com/talks/ken_robinson_says_schools_kill_creativity.html#
Кожен перший встрєчний психолог (якщо ясно шо не юрист і не економіст який-небудь).
Але не в тому суть. Суть в тому, шо по деяких аспектах я зрозуміла шо мене хоть конструктивно критикуй, хоть конструктивно хвали - одна фігня. В основному по тому, чого я робити не вмію і роблю )))) А по тому шо я вмію і роблю можу конструктивно сама себе критикувати і хвалити , того шо якраз можу досить багатосторонньо і експертно оцінити хто прав - хто вінават.
Наприклад, якшо я спекла вчора банановий торт, і забула в нього покласти яйця, то конструктивна критика типу "з яйцями був би пухкіший" чи "іншим разом незабудь покласти яйця" мене мало інтересує. Кому, я спрашую така конструктивна критика, яку пользу коли приносила?! Я на таку конструктивну критику мастила, бо я пухкість торта об"єктивно оцінити не можу, тільки суб"єктивно (лічно мені укусно) гигигиги
А от якшо я скажу "жизнь прекрасна!", то конструктивна критика по ці й темі мені буде дуже цікава, а похвала непотрібна, бо я прекрасно експертно, багатосторонньо і об"єктивно з різних кутів і точок зору знаю, бачу і предрекаю, шо це, гражданє, аксіома.
Ітого, конструктивна критика не завжди добре. Конструктивно треба тільки критикувати по сильним сторонам людини. Але тоді і самому бути сильним в цій галузі. Інакше можна опозоритись. Самі понімаєте.
А конструктивна критика по слабким сторанам - це, вибачте,ніяка не конструктивна критика, а йти з ножем на неозброєного. Таке самі, шо здоровий бик забирає в дитинки в пісочниці лопатку because he can.
Одним словом,гражданє, не зважаючи на вищу психологічну освіту, нє нада лахматіть бабушку - як ви бачите, шо людина старалась і обично не сільна в тому, шо зробила, а ви, курде, в тому собаку ззіли, то не критикуйте конструктивно, а без слов на дєлє візьміть і зробіть чи там підсобіть троха. Но не нада цьої конструктивної критики - вона НІКОМУ не потрібна.
А як ви бачите, шо людина старалась, зробила і герой, а вам всьо не нравиться, но ви не уверені, не лізьте, бо опозоритесь, а як уверені, то лізьте - бо тут, вніманіє, рождається інтересне. Там де два силача на равних.
Вся інша "конструктивна критика" до сраки і пользи від неї зіроу.