Давно тут ніц поетичного не було.А ось і буде.
Серпнева парфюмерія
Та мить, коли концентрація проміння крізь вітражі досягає своєї межі,
через асфальтові доріжки перебігають тріщини, стерті колеса і спориші
курортний пісок просипається крізь твої витерті в’єтнамки, мов крізь жорна,
над спальними районами височіє серпень у маревах, ніби зона офшорна.
Тоді з вільготи глиняного ґрунту, з випарів підвалів, запаху свіжої фарби,
під під’їздом вицвілі тіні безсистемно розкидані, мов невитерті вірусні файли
Всередині серпневих подвір’їв відчуваєшся, ніби у ароматизованій карамелі
на дитячих малюнках безпам’янство має кольори вилинялих акварелей.
З домофонних викликів, гуркоту посуду, запаху жареної олії, сварок,
потойбічного телебачення, леткої апатії, перестиглих фруктів з базару.
Звучатимуть пропущені від рідних вібродзвінки цвіркунів у прив’ялих газонах,
Хтось тобі зовсім невідомий спостерігає за помешканням, коли тебе немає вдома,
пильно-пильно малюючи на нагрітій підлозі портрети із кімнатного пилу,
слідкуючи траєкторіями польотів сірішої за саме існування молі,
яка потихеньку з’їдає нашу щоденну цупку матерію, така сумна доля.
За тим, як скелетами у шафах хтось маніпулює,ніби ляльками у вертепі,
які оживають, сміються, споживають, радіють життю, танцюють dubstep,
які втрачені можливості безробітних знекровлених затвірників за своїми PC.
Крізь жалюзі вривається і розпорошується по кімнаті небесна джинсова синь.
Той, хто вміє читати між цеглинами стін - зрозуміє і поспівчуває їм усім.
На спальний район линяють втаємничені барвники передосіннього вечора,
по крихких капілярах починає текти незриме чорнило з кулькових ручок,
І похмільні големи з барів у напівснах вертають у свою комунальну порожнечу.
Хтось з них після цього серпня ходить просвітлений, а хтось - перекручений.
Хтось передивлюється всоте ті самі флешбеки, класифікуючи їх по течках
Та мить, коли концентрація кольору крізь вітражі досягає своєї остаточної межі,
після непомітних метеоритних дощів з’являються нові родимки на шкірі.
Темні квіти на вікнах продукують нові фотороботи й психологічні типажі
З під’їзду виходить сонний парфюмер, передчуваючи перший ластів’ячий вирій.