На даний час
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) належить до найпоширеніших захворювань
шлунковокишкового тракту. Статистичні дані свідчать, що симптоми ГЕРХ і насамперед її головну ознаку - печію мають понад 50-60 % дорослого населення країн Європи та США, а зміни слизової оболонки
стравоходу діагностують майже в 10 % випадків при проведенні ендоскопічного дослідження. Відомо, що перебіг цукрового діабету часто ускладнюється різноманітними порушеннями травної системи. До типових порушень верхніх відділів належить гіперсалівація,
гастропарез,
гастроезофагеальний рефлюкс, кандидозний езофагіт. Але в літературі є тільки поодинокі відомості щодо особливостей клінічного перебігу, морфологічного стану стравоходу, особливостей лікування зазначеної поєднаної патології.
Так, основним показанням для проведення
24-годинної рНметрії стравоходу є діагностика ГЕРХ. Тривала рН-метрія стравоходу є надійним методом діагностики, що дозволяє судити не тільки про наявність рефлюксу, але й оцінити його частоту та тривалість. Добовий моніторинг рН стравоходу дозволяє визначити наявність або відсутність гастроезофагеальних рефлюксів, особливо в нижченаведених ситуаціях. Поперше, у випадках відсутності виражених ендоскопічних змін у хворих із типовими проявами ГЕРХ, у хворих з атиповими проявами ГЕРХ: якщо біль у грудях не пов’язаний із захворюваннями серцевосудинної системи, а статистичні дані стверджують, що у 40-50 % випадків напади болю в грудях пов’язані з епізодами гастроезофагеального рефлюксу при незмінених даних коронарографії.
(
Читати далi... )
На фотографії автор
Еліна Юріївна Фролова/Романюк, кандидат медичних наук, Харківський національний медичний університет.