Ойлтиибр
Щойно виявив, як буде "литдибр" українською - "ойлтиибр".
А вчора ввечері я собі такими дурницями голови не забивав. В ній не було місця для дурниць - як і взагалі для будь-чого у множині. Протягом всього дня вдавалося фокусуватися лише на одній темі, справі чи людині за одну одиницю часу. Інші обличчя, крім співрозмовникового, перебували в розфокусі; теми не йшли паралельно в голові, а змінювали одна одну; і так само - не вдавалося робити кілька справ одночасно. Зараз, до речі, почалося те саме. Певно, час відпочити, ось.
І оце їду я собі в метрі. Поруч сидять: дівчина-далі хлопець-даліщетамхтось, непринциповий для оповіді. Хлопець горланить на дівчину так, що навіть шум метро і музика у вухах не перешкоджають усе чути. А я собі тим часом намагаюся дізнатися більше, читаючи текст в'язня, лідера релігійного руху, що його називають "акромістами", Акрама Юлдашева - "Шлях до віри". Відволікатися не хочу; хлопця не чути - не можна; одночасно - не виходить. І відбувається таке:
(Хлопець, до дівчини) "Апять ДЕВАЧКУ [нерозбірливо]?!!!"-(Текст) "И даже, если человек удовлетворяет свои потребности как животное и растительность, он это делает разумно!"-(Х.) "Да ПАТАМУ, б...ть, что [нерозбірливо]".-(Т.) "Умом и способностью мыслить человек добивается в этой жизни совершенства. И хвала Милостивому и Милосердному Аллаху представившему нам такую жизнь".-(Х.) "ПАТАМУ, что я сейчас отберу у тебя телефон, и посмотрю!"-(Дівчина мовчки витягає з кишені і віддає мобільний)-(Т.) "...ум - это инструмент человека, при помощи которого осуществляет свои жизненные потребности".-(Хлопець продивляється повідомлення, знову повертається до дівчини) "Ну и... [нерозбірливо, але гучно]". (Прямо наді мною хтось стає. Наближається моя станція.)-(Т.) "Человек может использовать этот "инструмент" правильно, либо неправильно".
Надходить час виходити. Вкладаю текст до сумки, відчуваючи на собі погляд того, хто наді мною. Підіймаю голову - там стоїть gogoshara і чарівно посміхається. Замість відповісти на вітання, показую йому початок тексту, що його читаю: "ИЙМОНГА ЙУЛ (ПУТЬ К ВЕРЕ)
Акрам Юлдашев - политический заключённый.
Перевод с узбекского.
---------------------------
Бисмиллахур Рохманир Рохим."
Бачу, як gogoshara серйознішає. Здається, почав думати, що повернулося в мене в мізках за час, як ми не бачилися. Втім, незабаром таки наче переконався, що все не так погано. Хоча хтозна :)
А вчора ввечері я собі такими дурницями голови не забивав. В ній не було місця для дурниць - як і взагалі для будь-чого у множині. Протягом всього дня вдавалося фокусуватися лише на одній темі, справі чи людині за одну одиницю часу. Інші обличчя, крім співрозмовникового, перебували в розфокусі; теми не йшли паралельно в голові, а змінювали одна одну; і так само - не вдавалося робити кілька справ одночасно. Зараз, до речі, почалося те саме. Певно, час відпочити, ось.
І оце їду я собі в метрі. Поруч сидять: дівчина-далі хлопець-даліщетамхтось, непринциповий для оповіді. Хлопець горланить на дівчину так, що навіть шум метро і музика у вухах не перешкоджають усе чути. А я собі тим часом намагаюся дізнатися більше, читаючи текст в'язня, лідера релігійного руху, що його називають "акромістами", Акрама Юлдашева - "Шлях до віри". Відволікатися не хочу; хлопця не чути - не можна; одночасно - не виходить. І відбувається таке:
(Хлопець, до дівчини) "Апять ДЕВАЧКУ [нерозбірливо]?!!!"-(Текст) "И даже, если человек удовлетворяет свои потребности как животное и растительность, он это делает разумно!"-(Х.) "Да ПАТАМУ, б...ть, что [нерозбірливо]".-(Т.) "Умом и способностью мыслить человек добивается в этой жизни совершенства. И хвала Милостивому и Милосердному Аллаху представившему нам такую жизнь".-(Х.) "ПАТАМУ, что я сейчас отберу у тебя телефон, и посмотрю!"-(Дівчина мовчки витягає з кишені і віддає мобільний)-(Т.) "...ум - это инструмент человека, при помощи которого осуществляет свои жизненные потребности".-(Хлопець продивляється повідомлення, знову повертається до дівчини) "Ну и... [нерозбірливо, але гучно]". (Прямо наді мною хтось стає. Наближається моя станція.)-(Т.) "Человек может использовать этот "инструмент" правильно, либо неправильно".
Надходить час виходити. Вкладаю текст до сумки, відчуваючи на собі погляд того, хто наді мною. Підіймаю голову - там стоїть gogoshara і чарівно посміхається. Замість відповісти на вітання, показую йому початок тексту, що його читаю: "ИЙМОНГА ЙУЛ (ПУТЬ К ВЕРЕ)
Акрам Юлдашев - политический заключённый.
Перевод с узбекского.
---------------------------
Бисмиллахур Рохманир Рохим."
Бачу, як gogoshara серйознішає. Здається, почав думати, що повернулося в мене в мізках за час, як ми не бачилися. Втім, незабаром таки наче переконався, що все не так погано. Хоча хтозна :)