(no subject)

Aug 25, 2013 16:47

Хмари бубнявіють
  пальці м'які оголюють
нігті видовжують
  кігті пташині дишуть
зтончені в голку
  зточені до коріння
нігті
  чорніші за око

руки мені простягає
  а як за них взятися
як ухопитись
  повіками - видихом - спротивом
тих хто хапався за руки
  скидали потім
тільки не голосом
  тіло розкорчи лезом

звідки вертатись куди
  все вертке мов черви
всі язики -
  не вхопити - здушити в жмені
вік відбиваюсь
  від мертвих людських загонів
з бійниці свого
  черепа

щось за межею тіла мого
  відбувається
витає в повітрі
  як змії
    як дим літака
слід залишає розхитаний
  в сивих полях
розчиняється

вкотре умертвлюю дім свій
  чекаю - новий?
де упаду
  там і буде моя постеля
прокинуся чи напишу -
  от і крик
    у пустелі
розбухлої голови

бо розвертаю тіла
  твердий янтар
він - ятаган
  він катран-
    обриваючи - ріжешся
ріками ллються в повітря
  сердечні ритми
все - глухота

acedia, смішна книга

Previous post Next post
Up