Aug 25, 2013 16:47
Хмари бубнявіють
пальці м'які оголюють
нігті видовжують
кігті пташині дишуть
зтончені в голку
зточені до коріння
нігті
чорніші за око
руки мені простягає
а як за них взятися
як ухопитись
повіками - видихом - спротивом
тих хто хапався за руки
скидали потім
тільки не голосом
тіло розкорчи лезом
звідки вертатись куди
все вертке мов черви
всі язики -
не вхопити - здушити в жмені
вік відбиваюсь
від мертвих людських загонів
з бійниці свого
черепа
щось за межею тіла мого
відбувається
витає в повітрі
як змії
як дим літака
слід залишає розхитаний
в сивих полях
розчиняється
вкотре умертвлюю дім свій
чекаю - новий?
де упаду
там і буде моя постеля
прокинуся чи напишу -
от і крик
у пустелі
розбухлої голови
бо розвертаю тіла
твердий янтар
він - ятаган
він катран-
обриваючи - ріжешся
ріками ллються в повітря
сердечні ритми
все - глухота
acedia,
смішна книга