нідоумьонне)
Блін, невже я справляю враження якоїсь малолєтки, що пацан, вдвічі молодший за мене, пише: "дєточка, піди спроси у папи"))) Мене завжди тішили спостереження за підлітками, які намагаються корчити з себе таких "умудрьонних опитом" знавців істини. Чомусь мені ніколи не хотілось здаватись старшою, а тим більше казати комусь: "ви не умни". І ніколи не стидалась зізнатись в тому, що в багатьох питаннях є чайником (в мою молодість це називалось романтичніше - баняком))). І чим більше живу, тим більше зустрічаю речей, яких я не знаю... До прикладу: чому в час тотальної акселерації у деяких дітей залишився цей атавізм...