Тернопілля- 44
Початок тут-
https://gall-skomoroch.livejournal.com/11210.html
Залишається ефектний вихід на сцену 45 Гвардійської Гусятинської Танкової Бригади!
Прогнавшись марш-маршем від Малого Кучерова до Дністра, переправилися на луках біля Іваня, рушили в атаку 12 танками (рахуйте!). Над Устечком (до броду ще 2 км) 2 танки підірвалися на мінах.
На окраїні Шутроминець наткнулися на одиноку протитанкову гармату з прикриттям відділення піхоти- втратили танк.
По розкислій снігоболотній суміші (квітень, обід!) вилізли на середину радянського польового аеродрому 1941 року (Поповце-2) і німецького в березні 44 і зупинилися, як тополі на Плющисі на виду Кошиловець, Поповець, Цаповець і Беремян! Здогадалися 3 танки розвернути на Кадубиська, а 5 в сторону старих австрійських окопів.
А далі- барон Мюнхаузен відпочиває!
Слово- ЖБД бригади-
Майже так!
От тільки не було ні німецької атаки з Глибокої, ні німецьких танків і самохідок, ні атаки від Кошиловець! Одна (чи дві?) протитанкова гармата (чи ШтуГ? Малоймовірно!) методично і послідовно підбила всі 8 танків, загрузлих у болоті серед поля!
(Рахували? Скільки? 11 танків? А де ж 12?)
А 12- ВТІК!
Прогнавшись від Глибокої через Кошилівце-Попівці, ввечері зупинився на вечерю на східній окраїні Цаповець. Ситна вечеря в селянській хаті, здоровий молодий сон і зранку- на Тлусте (туди ж мала вийти 40ГвТБр!).
Але через 2 км в Снітинці (на карті 11ГвТК я позначив) стояла одинока німецька протитанкова гармата! От вона і зупинила танк влучним пострілом! Не вийшов ніхто!
Ні командир 1ТБн, ні 3 члени екіпажу, ні радистка з штабу бригади.
Коли через місяць гнали мобілізованих людоловами з Кошиловець- Поповець на Тлусте- танк ще стояв з напівзгнилими тілами екіпажу.
По донесенню про втрати- пропали безвісти!
В захороненнях Товстого, Поділля чи Устечка- не числяться!.
Ось і кінець Якубівсько- Солонсько- Кошилівського бліцкрігу!
Дорога Тлусте- Язловець не осідлана, створити лінію оборони Дзвиняч- Тлусте не вдалося, але результати наяву!
24 танки і самохідки- в металолом (не рахуючи підбитих і втоплених в Устечку), результат- нуль!
Маленька проблемка- 8 квітня всього цього вже не було- те, що залишилося- сиділо довкола Устечка на вузенькій смузі між обривом правого обриву каньйону і водою Дністра!
І чорні коробки згорілих ні за цапову душу танків будуть бовваніти по полях на Кадубисках, в Снітинці і довкола перехрестя доріг, якими їздять любителі мандрів і природи в Червоне і на Городенку- Івано-Франківськ.
А писаки від історії (наші, рідненькі, українські і навіть західноукраїнські) будуть розписувати «безсмертний подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній Війні»!