Байки Старого Борщова 12 ФОРТИФІКАЦІЯ
Початок тут- https://gall-skomoroch.livejournal.com/7479.html
А костьол????
Таж вхідна башта- дзвіниця- часівня «перероблена з однієї з башт замку, про що свідчать стіни- нижня частина набагато товща».? Та нічого не свідчать! У будівельників поцікавтеся! Нижня частина тримає цілу дзвіницю- вона товща. Середня- тонша. Вища- найтонша. Вона тримає тільки себе. У всіх більш-менш високих споруд так.
Та і замку в районі костьола НЕ БУЛО! Не було що переробляти!
А турки? Турки? «Вхідна башта перероблена з мечеті»? А скільки турків було в Борщові? Навіть центри цієї місцевості- нагії були в Язлівці, Чорткові, Скалі, Панівцях і Кривчі! Для десятка турків будували мечеть? Більше занять у них не було? Більше проблем, важливіших від відсутності мечеті і мінарета? Турки ж в кінці кінців просто пішли з Поділля- вступилися!
Розкинемо в хронології.
1- Табір римської когорти
2- Старий древньоруський замок
3- Вали з палісадами довкола міста
4- Встидовище навпроти головного корпусу коледжу над обривом
5- Шльосс в районі спиртзаводу- сільгосптехніки
6- Військова частина АУІ- ІІ РП- полк ППО радянських часів.
От і вся фортифікація!
Ой! Ледве не забув!!!
«Словник Географічний»- «Rozległe podziemne lochy znamionują wielkość i ważność tego starożytnego grodu.»
Льохи свідчать про розмір і важливість міста! М-м-м…?
«Каменчанка»- «велика кількість підвалів і розгалужених підземних переходів свідчить про значні розміри і обороноздатність фортеці.» О-о-о…?
Вже покійний Т.Т. розповідав про якийсь фундамент і льох, виявлений ним при будівництві будинку. Це там, де древньоруський замок. Незрозуміло, нетипово для цього місця без припущення про форталіцію-замочок.
А ще де? Та елементарно!
Дивимося ту ж Йозефінку- Францісканку.
Цілий комплекс будинків від універмагу- «Ощадбанку» до редакції- «Збруча». Методично і часто осідає земля з бруківкою, часом завалюється вглиб. Але ж це явно скупчення торгових будинків- звичайно ж з розвинутими підвалами- склад, холодильник, сховище
Комплекс будинків вздовж вул Шевченка від того ж універмагу до Народного Дому. Аналогічно.
При всіх риттях котлованів чи траншей в центрі міста натикаються на старі зруйновані чи провалені льохи, підвали, сховища. І про що це свідчить? Тільки про те, що в цих місцях жили не бідні люди, в першу чергу- торговці. До фортифікації міста це не стосується.
А льохи під "встидовищем" аж ніяк не тягнуть на першорядні, судячи з його розмірів. Між редакцією і ощадбанком і більше і більші.
Ще раз- гімназія- староство- костьол.
Ті ж два комплекси торгових забудов.
Але- приземлена лірика.
В ході навіть мініурбанізації проявляються деякі слизькі і смердючі обставини. Це в селі, де мірою поселення є садиба, обійстя і одна- кілька сімей, можна вибігти трохи далі від дверей чи за кут хати чи в кущі чи до стайні чи в сад.
Вже навіть в умовах містечкових садиб ця слизькість і запах перетворюється в проблему хоча б культурну, далі- санітарно- епідеміологічну. От і рушають зранку по вулицях кінні упряжки з бочками на колесах- асенізатори. В простонароді- золотарі. І вивозять золото за межі міста.
А далі? Ще більше жителів скупчується на тій же площі!
Ну ж бо! Здогадалися? Правильно! Септики- вигрібні ями.
Далі- каналізаційні колектори!
Від гімназії- вниз по схилу на північний схід.
Від староства- костьолу- вниз по схилу до? Та Горниці ж!
Від універмагу- «Збруча»- знову вниз в Горницю!
Від побуткомбінату- туда ж!
Від «Народного Дому»- попри шестирічок- туди ж!
Муровані з каменю, цегли підземні коридори, керамічні труби- все це каналізація, тільки й усього!
Принаймі в одному відомому мені місці, переконавшись, що прекрасний «підземний хід» на третину заповнений засохлим «золотом», вже в наш час знову використовують його «за призначенням», особливо не переймаючись, куда він йде і де виходить- стікає, та і добре!
А в другому місці- на початку січня провалився такий же «підземний хід» у метрі від жилого будинку. Він теж давно відомий і ніхто навіть не здивувався- що дивного- засипати треба!
От і все! Крім писемності, мистецтва, прогрес приносить і вигребні ями, септики, каналізацію, туалети!
І безмежну нестримну фантазію.
Про замки масштабів Судакської фортеці. Про башти з розмахом і височінню Ізмаїла. Про підземні ходи і підвали в масштабах Кьоніґсберга.
Але я теж зафантазувався. «Шизим орлом под облаки» залетів!
А по суті- «мислію по древу». «Откуда єсть пошла…»
Тобто- БАЙКИ.
Сам ПОБАЧИВ. Сам ШУКАВ. Сам ОБДУМАВ. Сам СПІВСТАВИВ. Сам ЗНАЙШОВ. Сам ОПИСАВ. Сам СКЛАВ.
МОЇ БАЙКИ
БАЙКИ СТАРОГО БОРЩОВА
Знаєте кращі- РОЗПОВІДАЙТЕ!
Я НАШОРОШУ ВУХА!
Тільки не брешіть,бо це вже БРЕХНІ!