Опа!
Продивлявся щойно статтю "Наративна модель монодрами в романі Любка Дереша «Трохи пітьми». Авторка - В. А. Соколова, "кандидат філологічних наук, доцент
кафедри теорії літератури..." Око бігло черговою діагоналлю, аж раптом смикнуло щось. От що:
"Оповідь має незавершений фінал (нонфінальність), тобто невідомо, що станеться з героями в майбутньому. На це звертають увагу більшість рецензентів: «Стоило только продумать главных героев еще и после их инициации», - уважає А. Веремко-Бережний [1]. Проте втручальний наратор підводить оптимістичну ідейну риску: «вся пітьма залишилася ззаду».
Шкода, що авторка свого часу теж читала мене діагонально. Було ж в "Афіші" написано так: "Любко, кстати, еще "Наміром!" мог запустить собственную сагу. Стоило только продумать главных героев еще и после их инициации". Тобто йшлося про попередню його книгу. І як пізніше я почув (так, інколи історія літератури не гребає чутками), "Намір!" та "Трохи пітьми" й були відпочатку ледве не єдиним романом, що мною і відчулося.
кафедри теорії літератури..." Око бігло черговою діагоналлю, аж раптом смикнуло щось. От що:
"Оповідь має незавершений фінал (нонфінальність), тобто невідомо, що станеться з героями в майбутньому. На це звертають увагу більшість рецензентів: «Стоило только продумать главных героев еще и после их инициации», - уважає А. Веремко-Бережний [1]. Проте втручальний наратор підводить оптимістичну ідейну риску: «вся пітьма залишилася ззаду».
Шкода, що авторка свого часу теж читала мене діагонально. Було ж в "Афіші" написано так: "Любко, кстати, еще "Наміром!" мог запустить собственную сагу. Стоило только продумать главных героев еще и после их инициации". Тобто йшлося про попередню його книгу. І як пізніше я почув (так, інколи історія літератури не гребає чутками), "Намір!" та "Трохи пітьми" й були відпочатку ледве не єдиним романом, що мною і відчулося.