Якось не дуже я зрадів, прочитавши в
статті:
Згідно з даними огляду, в кінопрокаті сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених державною мовою, зросла до 71,3% порівняно з 64,8% минулого року.
Бо одразу згадався
оцей трейлер. Еге ж, професійний переклад.
І це не якийсь виняток, зроблений похапцем, а певна тенденція. В тому ж
Гобіті так само гребують кличним, коли навіть закадровий переклад Володаря Перснів робили з ним. І певна річ, що це не безграмотність перекладачів, а проста байдужість, мовляв - і так сайдьот.
А дарма. Переконайтесь самі, як лише одна
літера може засмачити
репліки.
Ось що про це написав Пономарів:
Ігнорування кличного відмінка є свідченням неповаги до рідної мови, ознакою невибагливості до свого й чужого мовлення.
Черговий
шедевр, очевидно, од схоплених кіндратом. Про давання годі й говорити.