Між людиною і птахом
Сьогодні, коли готувалася читати на фесті, звернула увагу на ось який момент.
Хоч на обкладинці "Найкращих часів" Теренцій Птах у мене зображений як власне птах, лише у людському вбранні, первісний мій задум, як виявилося, був не зовсім такий.
Хоч у тексті й згадано хвіст із пір'я, що його мав Теренцій Птах, однак далі читаємо:
...Теренцій підняв руки догори, зціпив їх замочком і порухав головою з боку в бік...
...Кицюн усе видовжував свої руки...
Це змусило задуматися ось про що: коли я уявляю героїв, сутність яких перебува десь посередині між сутністю людини і сутністю тварини чи птаха, я іноді зовсім по-різному уявляю фізичну міру їхньої антропоморфності. Тобто часом це вже не тварини у людській одежі, а птаходюди і людинокоти...
