обкладинки німецьких тижневиків 18/2010
WirtschaftsWoche 18/2010. Боргова криза загострюється. Після Греції до м’ясорубки фінансових ринків потраплять Португалія та Іспанія. Головна тема тижня - «Великий фокус. Які небезпеки несе в собі допомога Греції». Минулого тижня, коли прем’єр-міністр Греції Ґіорґос Папандреу звернувся за допомогою до країн ЄС та МВФ, він сподівався, що таким чином йому вдасться заспокоїти фінансові ринки. Але сталося все трохи по-іншому. Рендити на грецькі дворічні держоблігації стрибнули з 4,17% до 18-20%; курс євро почав поступово падати. Тобто сталося те, чого так боялися уряди ЄС: ринки поставили під питання майбутнє євровалюти та почали спекулювати на банкрутстві Греції. Вирішальною датою тут є 19 травня - день, до якого греки мусять виплатити старі кредити та реструктурувати зовнішній борг. Якщо цього не станеться, державу буде оголошено банкрутом. Саме тому ЄС разом з МВФ нададуть Греції до кінця цього року 45 мільярдів євро нових кредитів, 8,4 мільярди з яких надасть Німеччина. За допомогою реформ та жорсткої економпрограми, розробленої МВФ та грецьким урядом, грецькій економіці буде повернено конкурентоспроможність та вдасться стабілізувати бюджет. Але виконати заплановане є досить тяжким завданням, оскільки греки не дуже полюбляють економити: вони замало виробляють та забагато споживають. Більше ніж 70% ВВП припадає на приватне споживання, у Німеччині, наприклад, ця цифра складає лише 57%. Вступ Греції до єврозони лише посилив цей ефект. З євро греки отримали доступ до суттєво дешевших кредитів, аніж вони мали з драхмою, що призвело до зростання приватних кредитів з 7 мільярдів євро (2002 рік) до 36 мільярдів євро (2009 рік). Незважаючи на песимістичні прогнози щодо можливості виконання Грецією умов ЄС та МВФ, деякі економісти не вважають оголошення неплатоспроможності країни кінцем світу. На відміну від збанкрутілих банків та підприємств країна не зникає з карти світу, а її активи у вигляді інфраструктури, корисних копалин та продуктивності громадян залишаються при ній. Звичайно ж після банкрутства країні буде надзвичайно важко знову отримати доступ до ринку капіталу, але банкрутство одного з членів єврозони буде означати лише чергову реструктуризацію боргу та суттєве підвищення кредитної ставки.
Der Spiegel 18/2010. Греція - це лише початок. Вже протягом тривалого часу індустріальні держави споживають більше, ніж виробляють, а чергова фінансова криза суттєво підвищила державні борги. І ось тепер виставляється рахунок за життя в кредит, і багато хто буде не в змозі його оплатити. Головна стаття тижня - «Погорілий Євроленд. Континент на шляху до банкрутства». На карту поставлено не лише майбутнє Греції та єдиної валюти євро. На карту поставлено політичну суть Європи, як історичного проекту об’єднаного континенту, який підтримувався цілим поколінням політиків. Якщо не вдасться врятувати Грецію, то ідея ЄС зробить величезний крок назад, можливо навіть назавжди. Фінансова криза 2008 перетворилася на державну кризу 2010, булька нерухомості 2008 - на бульку держзаборгованості 2010. І весь світ стоїть перед тим самим питанням, що і восени 2008: чи можна подолати кризу , викликану боргами, за допомогою ще більших боргів? І хто в кінці-кінців врятує самих рятівників, коли настане потреба? Рятівники Греції потребують наразі 130 мільярдів євро. Якщо Грецію вдасться витягнути з прірви, то ці вкладені гроші ще й принесуть непогані прибутки. А якщо ні? То банки та фонди змушені будуть списувати гігантські суми неповернених Грецією кредитів, деякі з них знову будуть потребувати грошей для утримання на плаву фінансової системи. А взяти грошей вже не буде де.
Focus 18/2010. Головна стаття тижня - «Греція та наші гроші! Чого нам очікувати».
Stern 18/2010. Головна стаття тижня - «Переломний момент - коліно. Нарешті без болів! Як сучасна медицина відновлює гнучкість наших суглобів».