обкладинки німецьких тижневиків 04/2010
WirtschaftsWoche 04/2010. Безробіття годує цілі галузі. На звільненнях збагачуються в першу чергу ті, хто пропонує курси підвищення кваліфікації та послуги консультування при зміні роботи. Головна тема тижня - «На кожного переможеного на ринку праці... приходиться один переможець. Ті, хто отримують прибуток від безробіття (в центрі обкладинки - логотип біржі праці)». Коли якесь підприємство стоїть на межі банкрутства та ось-ось мають початися масові звільнення, споглядальні ради та профсоюзи разом з керівництвом розробляють соціальний план. Згідно з цим планом якомога більша кількість робітників переправляється до так званої «трансферної компанії», де вони відвідують різноманітні курси з метою якомога швидше працевлаштуватися на іншому місці. Особливо сьогодні подібні консультанти та організатори курсів затребувані будь-де. Безробіття - це мільярдний ґешефт, якби цинічно це не прозвучало. Оскільки на кожного безробітного з‘явиться хтось, хто на цьому робить гроші. Саме тому для outplacement-consultant (як називається ця професія), які опікуються звільненими, 2010 рік має стає надуспішним. Бо у 2010 році всі очікують зростання рівня безробіття у країні. Уряд розраховує на 320.000 додаткових безробітних, що підніме їхню кількість до 3,7 мільйонів. А окремі економісти прогнозують зростання рівня безробіття на 500.000 осіб. Про привабливість ринка безробітних свідчить хоча б той факт, що лише минулого року безробітні відвідали курси підвищення кваліфікації вартістю у 2,2 мільярди євро. Якщо у 2005 році менш ніж 200.000 безробітних відвідували подібні курси, то наприкінці 2009 їх було 644.000. Проте, деякі експерти економіки вважають «трансферні компанії» порожньою витратою грошей. Оскільки, за великим рахунком, біржа праці також пропонує і курси підвищення кваліфікації, і сприяння при пошуку нової роботи. Отже не має ніякого сенсу давати заробляти мільйони третій стороні.
Der Spiegel 04/2010. До сьогодні на території Афганістану відбулося чотири великі війни, всі з яких закінчилися поразкою для інтервентів. Минулого тижня представники провідних західних країн збиралися для обговорення того, що ж робити з афганською місією. Чи змогли ми винести якісь уроки за останні 200 років. Головна тема тижня - «Афганістан: 200-літня війна. Цвинтар наймогутніших держав». Всі ті, хто протягом останніх двох століть ступав на гористу землю Афганістану з метою схилити тамтешній політичний розвиток на свою користь, зазнавали поразки. Іноземні війська або ж зазнавали катастрофічної поразки, або афганці самі знищували призначеного іноземцями керівника держави. Тисячі європейців загинули на бойових полях навколо Кабулу. Існує навіть така стародавня азіатська мудрість, «Якщо Бог хоче покарати якусь націю, то він запускає її до Афганістану». Чи будуть покарані одразу 44 країни, представники яких зібралися минулого тижня у Лондоні на афганську конференцію. Цього разу мова знову йшла про війну, яка ось вже вісім років не стихає у горах Гіндукуша. І знову мова йшла про те, як цю війну скінчити та знайти вихід зі здавалося б безвихідної ситуації, яка там склалася. Хоча насправді мова там йшла про те, як ті країни, що свого часу підтримали американську інтервенцію та ввели свої військові підрозділи у Афганістан, зможуть зберегти своє обличчя на міжнародній арені. Ця конференція більше нагадувала антикризове засідання могутнього концерну, на якому йшлося про те, чи вдасться цього разу уникнути чергової поразки. Цікавим фактом стало місце проведення конференції - у Лондоні; оскільки ніхто інший не зазнавав стількох поразок у Афганістані, як британці. Після восьми років з початку міжнародної операції, яка почалася під лозунгом «Коаліція проти тероризму», учасники коаліції змушені підвести невтішні підсумки. Близько 110 тисяч іноземних солдатів знаходяться наразі у Афганістані (серед яких 4,5 тисячі німецьких); 1522 солдати загинули за весь цей час; лише в минулому році загинуло близько 2400 цивільних жителів; лише США витратили на цю війну 300 мільярдів доларів. Але результату це все не принесло ніякого: провінції знову знаходяться під контролем Талібану та Аль-Каїди; їхні прихильники майже щодня ведуть бойові дії з міжнародними підрозділами; уряд у Кабулі не такий уже і демократично-обраний; відбудова країни майже не відбувається.
Focus 04/2010. Головна стаття тижня - «Чоловік, який знецінює наші гроші. Містер Інфляція. Як шеф американського центробанку Бен Бернанке підігріває всесвітнє подорожчання».
Stern 04/2010. Головна стаття тижня - «Бізнес-модель: експлуатація. Як Schlecker (одна з найбільших місцевих мереж галантерейних товарів) та інші фірми вичавлюють все можливе зі своїх працівників».