WirtschaftsWoche 03/2010. Зростаючі борги, недостатні реформи, зникаюча конкурентоспроможність - фінансова криза безсоромно демонструє слабкості валютного союзу. Як довго євро ще це зможе витримати? Головна тема тижня - «Чи лусне євро? Відчайдушна боротьба за валютний союз та наші гроші». Протягом останніх тижнів Греція псує настрій Брюсселю своїм хаотичним станом справ у бюджеті разом з навмисними правками економічних показників. Лише за минулий рік рівень заборгованості сягнув 13% ВВП, загальний обсяг боргів - 113% ВВП. Цілком можливо, що справжні цифри ще гірші, якщо греки знову щось не так порахували. Всі сигнали від фінансових комісарів ЄС у напрямку Афін щодо необхідності термінової санації фінансової системи залишаються без відповіді. Проте, Греція в цьому плані не одинока: минулого тижня рейтингова агенція Moody’s пригрозила Португалії занизити рейтинг платоспроможності, якщо та не прийме термінових мір по утримання контролю над дефіцитом бюджету. Аналогічні проблеми у Іспанії та навіть у Італії. Надмірні зростання зарплат та незначний приріст у виробництві призвели до серйозного зростання виробничих коштів, які у порівнянні з 2000 роком зросли аж на 30%. Через втрату конкурентоспроможності впав рівень експорту через що бюджети країн PIGS (Portugal, Italy, Greece, Spain) опинилися у мінусах. Натомість Німеччині вдалося завдяки стриманій політиці зарплат збільшити свою конкурентоспроможність та обігнати інших у експорті товарів. Але якщо економічний дисбаланс і далі буде зростати між країнами ЄС, то і політичні інтереси урядів теж почнуть розвиватися у протилежних напрямках. Отже наразі наступає те, про що поряджали з самого початку євро-скептики - існування спільної валюти протягом тривалого часу можливо лише у оптимальній валютній площині. Тобто у такій, де існують гнучкі системи зарплат та цін, а також мобільна робоча сила. Чудовим прикладом подолання фінансових проблем є Ірландія, яка у минулому році теж була на межі банкрутства. Але уряд пішов на непопулярні міри та прийняв надзвичайно економічний бюджет, скоротивши всі можливі витрати. Проте, ірландський уряд знав, що за опитуваннями 90% ірландців виступили за структурне реформування та скорочення витрат держбюджету; у Італії та Португалії за подібні рішення висловилися лише 11 та 7% населення відповідно.
Der Spiegel 03/2010. Точне число загиблих під час землетрусу на Гаїті швидше за все ніколи не вдасться визначити. Наразі лише міжнародна допомога може врятувати тих, хто вижили. Диктаторам Гаїті настільки вдалося зруйнувати країну, що вона виявилася безсилою перед природним катаклізмом. Головна тема тижня - «Гаїті. Країна помирає». Минулого вівторка о 16:53 за місцевим часом країну почало трусити з силою 7,0 балів за шкалою Ріхтера внаслідок зіштовхування карибської тектонічної платформи з північноамериканською платформою. Результатом землетрусу стала руйнація столиці Порт-о-Пренс та загибель десятків (якщо не сотень) тисяч жителів. Проте з наукової точки зору нічого непередбачуваного не сталося: це був не перший землетрус на острові, та швидше за все не останній. Навіть більше: у місцевій газеті ‚Le Matin Haiti‘ 25 вересня 2008 року з’явилася стаття під назвою «Загроза природної катастрофи», у якій експерти попереджають, що жителі Порт-о-Пренса повинні готуватися до землетрусу силою до 7,2 балів, який рано чи пізно здатен буде повністю зруйнувати місто. Тим більше подібної сили землетруси вже повністю знищували місто у далеких 1751 та 1771 роках. Одразу після катастрофи почала надходити допомога з усіх регіонів світу. Подібну хвилю солідарності можна було побачити лише п’ять років тому після страшного цунамі в Південносхідній Азії. Цього разу багато країн світу теж одразу прийшли на допомогу: Китай та Франція послали рятівні бригади, Ізраїль - польовий лазарет, Бразилія - три літаки з медикаментами, сусідні Домініканська Республіка та Куба - техніку та лікарів, США - солдатів, вертольоти та обладнання. По всьому світі протягом декількох днів було зібрано у вигляді пожертв сотні мільйонів євро. Через землетрус також сталося декілька не зовсім звичних ситуацій: так Куба дозволила американцям використовувати повітряний коридор над островом для евакуації тяжкопоранених. А сумнозвісна американська база Ґуантанамо стала своєрідним логістичним центром для гуманітарної допомоги, оскільки там можна тимчасово надати притулок близько 10.000 біженців.
Focus 03/2010. Головна стаття тижня - «Родинна драма: спадок. Як німці позбавляють себе спадку та торгуються за належну їм частину».
Stern 03/2010. Головна стаття тижня - «Нарешті струнка. Найвище мистецтво - протриматися. Плюс: порівняння дієт».