"Міша - 15", "Вася - 17", "Олег -21", "Женя - 47"... - саме такими записами поповнюється останній місяць моя телефонна книжка.
Цифрочки поруч з іменами - то не порядковий номер тих хлопців у моєму житті, і не розмір... То позивні моїх колег- таксистів, а сама я - "Десята".
Я влітку вже мала трохи таксішного досвіду, а, повернувшись з Карелії, знов
(
Read more... )
Я ж зі знехіттю, бо на останні три виклики приїхали автівки класу " Москаль", брудні, обдерті, і добре хоч самі таксисти на зауваження щодо цього не відгавкувались, порадивши викликати VIP-таксі майже за тим же тел. номером з різницею в одну цифру. Я як зачую: " До Вас їде " десятка" під номером..." - то аж пересмикує. А раз таки відмовився: мало того, що запізнилось, та й ще таке обдерте, що маршрутне таксі видається лімузином.
До речі, єдина пані-таксистка, з якою мав приємність познайомитись у свій час, керувала власне лімузином. Скромним, а все ж. Як вона його мила, вичищала - охайніше як власну домівку, либонь. Щоправда, за $3200 щомісяця і я б не проти. :)
Reply
Leave a comment