(no subject)

Sep 30, 2007 01:46

Кожного разу наступаю на ті ж самі граблі, і, схоже, так ніколи і не навчусь контролювати свої емоції. Втім, толку від них - жодного.
Тато кажуть: "Коли людина навчиться керувати своїми емоціями, нею буде керувати логіка".
Фіґово... Але, певно, легше.
Чекаю, коли підвіконня розтрощать птахи;
коли мені знову насниться те озеро;
коли стане ясно, до чого призвела застуда 5-річної давності і невдала спроба малюнку в 4 роки.
Випадковостей не буває. А краще б були. Бо тоді - це мій особистий апокаліпсис, in the end of it all...


Previous post Next post
Up