В Тернополі показали «Я пам’ятник собі»

[fundacia]

26 жовтня 2010 в ТЦДМІ ім.Довженка демонструвався  фільм Дмитра Тяжлова «Я пам'ятник собі». Фільм переглянуло 46 глядачів. Здебільшого - студенти з Тернопільського коледжу університету «Україна».



Про фільм:

Я пам’ятник собі / Україна / 2009 / 70’ Режисер: Дмитро Тяжлов Виробництво: New Kyiv

Євген змалку відчував дивний потяг до могил, а зараз він - автор більш ніж сотні надгробків. У його доморослій філософії космополітизм і аскетизм поєднуються з активною і зухвалою поведінкою в буденному житті місцевої громади. Його пам'ятники не дозволяють людям забувати, вони вчать їх пам’ятати свою історію та своїх предків. Переглядаючи фільм, ми стежимо за процесом створення і встановлення пам’ятника німецьким солдатам, що загинули в боях поблизу села, а також бачимо інші примирливі жести, які робить цей незвичайний персонаж.

Про режисера:

Дмитро Тяжлов 2002 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Від 2008 до 2009 року працював над кандидатською дисертацією з теорії режисури документальних фільмів. Фільмографія: Аустерліц 2005-1805 (2006), Столиці світу (2007), Important Man (2007), Трудний (2007), Я пам’ятник собі (2009), Моя мама - дельфін (2010).

Деякі відгуки глядачів:

-         Фільм дає змогу згадати про героїв України, а також просто вразили люди, які знають, пам’ятають свою історію та поважають інші народи.

-         Вразив фільм тим, що в наш час є люди, яким не байдужа пам’ять про героїв України

-         У цьому фільмі розповідається про життя людей, які боролися за незалежність України, про людей із села і їхнє життя. І ці люди закликають, щоб ми боролися за свою волю і свої права.

-         Фільм сподобався, тому, що він прикольний ваащє.

-         Тому, що людина, яка працює безкорисно впам’ять українських героїв не має ніякого сприяння з боку держави.

-         Розповідається про людину, яка ставить пам’ятники людям, щоб їх не забували.

-         У цьому фільмі переплітається багато історій з життя людей.

-         Головний герой фільму однаково ставиться до померлих людей різних національностей, шанує їх пам’ять.

Волонтер фестивалю

Дні документального кіно про права людини

Docudays Ua в Тернополі 2010 р.

Українець Ігор