Пречудова зустріч з Любком Дерешом
Це стає чудовою традицією - щороку бувати з Танюшкою на зустрічах з Любком Дерешом:)
Ось була минулорічна: fucktychno-lana.livejournal.com/31337.html.
Але цього року була набагато краща:) І книгарня була приємніша, і контингент вже складався цілком з людей, що конкретно прийшли послухати-побачити Дереша, а не просто випадкові відвідувачі книгарні, та й взагалі,атмосфера була більш домашньою:)
Любко читав свої нові твори з ноутбуку, читав доки не розрядилася батарея:)
То була спочатку п"єса для театру ДАХ, на доволі актуальну для України тему. Потім англомовна п"єса про Індію. І ще оповідання про Індію. І ще якась стаття для журналу в (чесне слово,забула) традиційній індійській літературній формі.
Далі,щоправда,сіла батарея,і він перейшов на касу,щоб дочитати оповідання,і якщо спочатку ми стояли йому по ліве вухо десь за півметра:), то так опинилися у самій дупі:) В книгарні рипіла підлога,і тому закінчення того оповідання я так і не розчула:) Зато за цей час трохи пофоткала цю кльову книгарню. До слова,там непаганий асортимент і ціни)Купили з подругою собі по номеру "ШО":)
Але потім він повернувся і на питання відповідав знову сидячи на червоному дивані біля нас:)
Після питань розпочалася автограф-сесія,ми як завжди відійшли в сторону почекати,поки розійдуться люди. І тут (знову світ тісний) до мене підійшла Оля,з якою ми бачилися на Жадані і разом танцювали на Крихітці:)
Взяла ще один автограф собі, тоді був на "Архе", а тепер взяла в блокноті,щоб повісити на стіночку:))Ще взяла сеструні,але він вийшов дуже цікавий,але поки це секрет:))))
Підсумовуючи - Любка слухати цікаво, дивуюся завжди його простоті, ми його,до слова, десь за півгодини до зустрічі бачили біля книгарні,чувак в шапці,пальто,з рюкзаком,говорив собі по телефону, ніякого тобі випєндрьожу і такого іншого. "Краще бути живим і бути собою, ніж мертвим,але класиком"(с). Щоразу після його зустрічей я виношу щось дуже цінне для себе. Ось так,виловлюючи між рядків.
П.С. фото неякісні,бо мені щоразу незручно вмикати спалах на камері. Не хотілося напрягати людину,що читає тобі свої твори спахалами так зблизька:)
Ось була минулорічна: fucktychno-lana.livejournal.com/31337.html.
Але цього року була набагато краща:) І книгарня була приємніша, і контингент вже складався цілком з людей, що конкретно прийшли послухати-побачити Дереша, а не просто випадкові відвідувачі книгарні, та й взагалі,атмосфера була більш домашньою:)
Любко читав свої нові твори з ноутбуку, читав доки не розрядилася батарея:)
То була спочатку п"єса для театру ДАХ, на доволі актуальну для України тему. Потім англомовна п"єса про Індію. І ще оповідання про Індію. І ще якась стаття для журналу в (чесне слово,забула) традиційній індійській літературній формі.
Далі,щоправда,сіла батарея,і він перейшов на касу,щоб дочитати оповідання,і якщо спочатку ми стояли йому по ліве вухо десь за півметра:), то так опинилися у самій дупі:) В книгарні рипіла підлога,і тому закінчення того оповідання я так і не розчула:) Зато за цей час трохи пофоткала цю кльову книгарню. До слова,там непаганий асортимент і ціни)Купили з подругою собі по номеру "ШО":)
Але потім він повернувся і на питання відповідав знову сидячи на червоному дивані біля нас:)
Після питань розпочалася автограф-сесія,ми як завжди відійшли в сторону почекати,поки розійдуться люди. І тут (знову світ тісний) до мене підійшла Оля,з якою ми бачилися на Жадані і разом танцювали на Крихітці:)
Взяла ще один автограф собі, тоді був на "Архе", а тепер взяла в блокноті,щоб повісити на стіночку:))Ще взяла сеструні,але він вийшов дуже цікавий,але поки це секрет:))))
Підсумовуючи - Любка слухати цікаво, дивуюся завжди його простоті, ми його,до слова, десь за півгодини до зустрічі бачили біля книгарні,чувак в шапці,пальто,з рюкзаком,говорив собі по телефону, ніякого тобі випєндрьожу і такого іншого. "Краще бути живим і бути собою, ніж мертвим,але класиком"(с). Щоразу після його зустрічей я виношу щось дуже цінне для себе. Ось так,виловлюючи між рядків.
П.С. фото неякісні,бо мені щоразу незручно вмикати спалах на камері. Не хотілося напрягати людину,що читає тобі свої твори спахалами так зблизька:)