І лєтят, і лєтят журавлі...(с)
Знаєте, що я тут згадала?
Що якось, 4 роки назад, саме на 8ме березня...
Ну загалом, по-порядку:)
Я оце помітила, що я на 8ме березня хворію.Просто зараз хворію, минулого року перед 8мим хворіла, так оце згадала 2006, то тоді теж хворіла. Був у мене насморк тоді, ше якась хрєнь там. І це було жахливо, бо саме 8го березня, в ТЦ Караван мав відбутися концерт Esthetic Education! Моїх коханих, на той момент це було моє сокровенне, ні з ким нерозділене кохання.І така в мене паніка, шо це концерт, а я тут в шмарклях плутаюся(в 2006 поїхати кудись самій - про це ще не йшло мови). Ше й батьки здили вдень 8го туди, скуплятися, і бачили, бачили Луї, який там оглядав сцену. Пам"ятаю, я тоді ще стояла біля вікна, плакала-витирала соплі і дивилася на захід сонця, бо десь там, на Оболоні, починався ЇХ концерт...
***
А до того, зранку, мені подзвонив хрещений, якому батьки вже встигнули розповісти про те, що "вот, ана хатєла на канцерт, но балєєт, какой там канцерт". І він мені тоді, вітаючи з 8 березня побажав окрім всього того, таки потрапити на концерт...І як не дивно, його побажання здійснилося!
Коли я пускала соплі на вікно, зайшов тато і сказав:"ну что, єдєм?". І, умовивши маму, я, хвора і щаслива була на концерті:))Це був мій перший концерт Естетиків, я тоді мала лише альбом Machine.Lave Us Alone і більшості пісень не знала, але це було чарівно...Я тоді стояла найближче за всі інші виспупи до них, бачила спину Шурова на відстані витягнутої руки...Мммм)))І, до речі, тоді, тато першим розділив мою любов до ЕЕ.Якось в наступних постах розповім, як моя родина вся замішана з ЕЕ:)
Отак от.Бажання збуваються, тож, чоловіки - бажайте правильні речі:)
Що якось, 4 роки назад, саме на 8ме березня...
Ну загалом, по-порядку:)
Я оце помітила, що я на 8ме березня хворію.Просто зараз хворію, минулого року перед 8мим хворіла, так оце згадала 2006, то тоді теж хворіла. Був у мене насморк тоді, ше якась хрєнь там. І це було жахливо, бо саме 8го березня, в ТЦ Караван мав відбутися концерт Esthetic Education! Моїх коханих, на той момент це було моє сокровенне, ні з ким нерозділене кохання.І така в мене паніка, шо це концерт, а я тут в шмарклях плутаюся(в 2006 поїхати кудись самій - про це ще не йшло мови). Ше й батьки здили вдень 8го туди, скуплятися, і бачили, бачили Луї, який там оглядав сцену. Пам"ятаю, я тоді ще стояла біля вікна, плакала-витирала соплі і дивилася на захід сонця, бо десь там, на Оболоні, починався ЇХ концерт...
***
А до того, зранку, мені подзвонив хрещений, якому батьки вже встигнули розповісти про те, що "вот, ана хатєла на канцерт, но балєєт, какой там канцерт". І він мені тоді, вітаючи з 8 березня побажав окрім всього того, таки потрапити на концерт...І як не дивно, його побажання здійснилося!
Коли я пускала соплі на вікно, зайшов тато і сказав:"ну что, єдєм?". І, умовивши маму, я, хвора і щаслива була на концерті:))Це був мій перший концерт Естетиків, я тоді мала лише альбом Machine.Lave Us Alone і більшості пісень не знала, але це було чарівно...Я тоді стояла найближче за всі інші виспупи до них, бачила спину Шурова на відстані витягнутої руки...Мммм)))І, до речі, тоді, тато першим розділив мою любов до ЕЕ.Якось в наступних постах розповім, як моя родина вся замішана з ЕЕ:)
Отак от.Бажання збуваються, тож, чоловіки - бажайте правильні речі:)