Дорослих треба слухатися

Dec 13, 2009 10:51

Або скоріше дорослих треба не треба слухатися. Ну так зазвичай доводить життя.Ну я маю на увазі малознайомих старих тьоток.Ну і мужиків.Згадався просто один випадок.
В далекому шостому класі мене назначили носити журнал.І на першому уроці вчителі любили посилати мене в учительську за ним.Ну і одного разу я збиралася туди заходить, і тут мені на зустріч виповзає велика тьотка (лише в 10му класі я зрозуміла, що це наш завхоз:) і каже:
-Дєтачька, ти что, нєльзя дєтям в учітєльскую!!!А єслі дірєктар ілі заучь нє дай Бог увідят???!!!
-Але мені журнал треба - кажу я
-Значіт стой і жді здєсь, пака прійдьот какой-то учітєль, і папрасі чтоб он винєс тібє журнал
-Добре
Значить дочекалася я якоїсь учительки.
-Вибачте, можете мені винести журнал 6-А будь-ласка? - кажу
Вчителька дивиться на мене, як на лоха, але таки виносить журнал.
Більше я ніколи нікого не прочила виносити журнал, а заходила сама в учительську.Бо краще вже хай на мене кричать дірєктар і заучь, ніж дивитимуться, як на лоха.
І, до речі, жодного разу ніхто на мене не кричав, що я в учительській, а директора я там взагалі ні разу не бачила.
Висновок:люди люблять брехати дітям.Колись ше на базарі, тітка сказала, шоб я не дивилася на небо, коли йде дощ.Бо будуть у мене веснянки від нього.Звісно, в мене є зара трохи веснянок, але це навряд пов"язано з дощем, бо я так більше й не робила:)

писанина

Previous post Next post
Up