стільки часу чіпляєшся за випадкові емоції. хочеш відірвати собі шматок тепла, розуміння, небайдужості, ніжності. в такі моменти розум не бачить елементарного і загорається червона лампочка "ХОЧУ" і все. а тій людині воно не потрібно, не цікаво... принаймні від тебе. а ти ще дужче чіпляєшся. от логіка ( Read more... )

( Read more... )

Пережила кілька днів тому напад страшної депресії. Отак наче нормально весь день, а тут ввечері нннннна тобі ( Read more... )

 А от справді, звідки? 
В мене вони то з*являлись, то зникали, а потім знову.... Може це оточуючі навіюють їх? 
Ось недавно задумалась про це. І  виявилось, що навіть близькі люди своїми словами можуть спричинити комплекси.... Сумно насправді..(

ПлАчу тут вобщім......))))


( Read more... )

сижу пищу цей кончєний диплом...
в голові пусто.
завтра іспит.
батьки хропуть, а за вікном вітер мучить дерева.
отака рамантіка в пів другої.
а ше маразм....