раздумія
Пережила кілька днів тому напад страшної депресії. Отак наче нормально весь день, а тут ввечері нннннна тобі!
І так шкода себе стало. Нещасна така вся, бєз лічьнай жизні і т.д. Бичала з усіх сил.
Наранок прокинулась зі здоровенними запухшими очима.
Так от, хуйня це все. Але певно часом корисно.
Останні кілька місяців я якось змінилась. Наче на краще. Багато до чого змінила ставлення і просто живу. Менше заморочуюсь у всьому.
Тікі от шкода, що не всі мої близькі люди тепер розуміють. Хтось ображається, хтось влаштовує якісь "ігри", інтриги.
Хтось взагалі зник.
А все ж просто. Не розумію навіщо це все. Це ж не змагання...
В мене є впринципі все, а те, чого нема з*явиться в необхідний момент. Головне не втрачати. Хоча тих, хто захоче піти, я мабуть не втримаю...
отакот непонятно шо написала...)
І так шкода себе стало. Нещасна така вся, бєз лічьнай жизні і т.д. Бичала з усіх сил.
Наранок прокинулась зі здоровенними запухшими очима.
Так от, хуйня це все. Але певно часом корисно.
Останні кілька місяців я якось змінилась. Наче на краще. Багато до чого змінила ставлення і просто живу. Менше заморочуюсь у всьому.
Тікі от шкода, що не всі мої близькі люди тепер розуміють. Хтось ображається, хтось влаштовує якісь "ігри", інтриги.
Хтось взагалі зник.
А все ж просто. Не розумію навіщо це все. Це ж не змагання...
В мене є впринципі все, а те, чого нема з*явиться в необхідний момент. Головне не втрачати. Хоча тих, хто захоче піти, я мабуть не втримаю...
отакот непонятно шо написала...)