(no subject)
А вот вы знаете - кто такие Курзу-Верзу, Бурмоковт и Жербельковт и чем они знамениты?
Нет? Вот же вы тундра неогороженная :)
Курзу-Верзу
Був сма́жень, і шви́мкі яски́
Сверли́-спіра́лили в кружві́,
Пичха́ли пи́ршаві пса́шки
І тру́лі долові́.
«Мій си́ну, бійсь Курзу́-Верзу́,
То кусозу́б і дряпола́п!
Не зна́йся з пти́цею Зу-Зу́
І ве́лезнем Хап-ха́п!»
Меча́-штрича́ він в ру́ки взяв,
Підня́в тропи́в воро́жий слід
І в сму́жній ду́мі спочива́в
Під дре́вом Діоді́д.
Та ра́птом чу́є глу́шний цвист,
Круго́м немо́в мого́нь паши́ть,
В триму́чім лі́сі ни́кне лист -
Курзу́-Верзу́ мети́ть!
Він раз мече́м! Він два штриче́м!
Ота́к штрича́єм ворогі́в!
Зняв гмі́ю зо́лову з плече́й,
Додво́му посміши́в.
«Ти вбив грозу́ Курзу́-Верзу́?
Мій хло́пчику, ти чудоде́ць!
О спла́вний день! Стриба́й пісе́нь,
Тоді́мо у хане́ць!»
Був сма́жень, і шви́мкі яски́
Сверли́-спіра́лили в кружві́,
Пичха́ли пи́ршаві пса́шки
І тру́лі долові́.
Перевод Миколи Лукаша (1975 год)
Бурмоковт
Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
«Страши́ся Бурмоко́вта, си́ну!
Він щелепи́ст, лапти́ст!
Джубджу́б - це гнівопта́х страшни́й.
Скажа́ркий Брандашми́ст!»
І взя́вши гостроме́ч,
Він тут страшно́го во́рога чека́в,
Та й сів під де́рево Тумту́м,
Заду́мливо відпочива́в.
Він залиши́вся дратозли́ст,
А Бурмоко́вт вогне́м в оча́х
Заду́вся крізь глухму́рий ліс,
Розтереве́нів буркоча́.
Раз-два! Раз-два! І да́лі так,
То гостроме́ч стрика́че,
Він ме́ртвий: ось і голова́!
З гори́ галопоска́че.
«Ти Бурмоко́вта перемі́г,
Мій си́ну променся́йний!
Славга́рний день! Ува́! Уві́!»
Він був радосміха́йний.
Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
Перевод Тетяни Тарабукіної (2008)
Жербельковт
Смажнілось, і мляскі хвірки
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Мій сину, Жербельковта бійсь!
То гострозубий хаподряп.
І Гнівоптаха стережись,
І Бузогриза лап.
Зрублавмеча герой вхопив,
Здавняцько ворога шукав.
Під деревом СумДум спочив
Та мряко міркував.
Гримислив довго той герой,
Та чує - шолум’я кипить!
Сахний, жарливий вітрогон -
То Жербельковт летить!
І раз, і два! І ще, і знов!
Зрублавмечем штрикав-січив,
Зітнув його страшноголов
Та й домки поскачив.
Ти Жербельковта порішив?
Ти чудославний молодець!
«Префайний день! Гей-гу! Егей!
Страшидлеру кінець!»
Смажнілось, і мляскі хвірки,
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Перевод Сергія Ковальчука, сделаный для фильма Тима Бартона в 2009
Нет? Вот же вы тундра неогороженная :)
Курзу-Верзу
Був сма́жень, і шви́мкі яски́
Сверли́-спіра́лили в кружві́,
Пичха́ли пи́ршаві пса́шки
І тру́лі долові́.
«Мій си́ну, бійсь Курзу́-Верзу́,
То кусозу́б і дряпола́п!
Не зна́йся з пти́цею Зу-Зу́
І ве́лезнем Хап-ха́п!»
Меча́-штрича́ він в ру́ки взяв,
Підня́в тропи́в воро́жий слід
І в сму́жній ду́мі спочива́в
Під дре́вом Діоді́д.
Та ра́птом чу́є глу́шний цвист,
Круго́м немо́в мого́нь паши́ть,
В триму́чім лі́сі ни́кне лист -
Курзу́-Верзу́ мети́ть!
Він раз мече́м! Він два штриче́м!
Ота́к штрича́єм ворогі́в!
Зняв гмі́ю зо́лову з плече́й,
Додво́му посміши́в.
«Ти вбив грозу́ Курзу́-Верзу́?
Мій хло́пчику, ти чудоде́ць!
О спла́вний день! Стриба́й пісе́нь,
Тоді́мо у хане́ць!»
Був сма́жень, і шви́мкі яски́
Сверли́-спіра́лили в кружві́,
Пичха́ли пи́ршаві пса́шки
І тру́лі долові́.
Перевод Миколи Лукаша (1975 год)
Бурмоковт
Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
«Страши́ся Бурмоко́вта, си́ну!
Він щелепи́ст, лапти́ст!
Джубджу́б - це гнівопта́х страшни́й.
Скажа́ркий Брандашми́ст!»
І взя́вши гостроме́ч,
Він тут страшно́го во́рога чека́в,
Та й сів під де́рево Тумту́м,
Заду́мливо відпочива́в.
Він залиши́вся дратозли́ст,
А Бурмоко́вт вогне́м в оча́х
Заду́вся крізь глухму́рий ліс,
Розтереве́нів буркоча́.
Раз-два! Раз-два! І да́лі так,
То гостроме́ч стрика́че,
Він ме́ртвий: ось і голова́!
З гори́ галопоска́че.
«Ти Бурмоко́вта перемі́г,
Мій си́ну променся́йний!
Славга́рний день! Ува́! Уві́!»
Він був радосміха́йний.
Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
Перевод Тетяни Тарабукіної (2008)
Жербельковт
Смажнілось, і мляскі хвірки
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Мій сину, Жербельковта бійсь!
То гострозубий хаподряп.
І Гнівоптаха стережись,
І Бузогриза лап.
Зрублавмеча герой вхопив,
Здавняцько ворога шукав.
Під деревом СумДум спочив
Та мряко міркував.
Гримислив довго той герой,
Та чує - шолум’я кипить!
Сахний, жарливий вітрогон -
То Жербельковт летить!
І раз, і два! І ще, і знов!
Зрублавмечем штрикав-січив,
Зітнув його страшноголов
Та й домки поскачив.
Ти Жербельковта порішив?
Ти чудославний молодець!
«Префайний день! Гей-гу! Егей!
Страшидлеру кінець!»
Смажнілось, і мляскі хвірки,
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Перевод Сергія Ковальчука, сделаный для фильма Тима Бартона в 2009