це є наше майбутнє, я в нього інвестую
замальовка з життя
назар (мій племінник і похресник) 4.5 роки
вова (його друг і побратим) 4.5. роки
зустрічаються у дворі. Івано-Франківськ. березень. без війни
назар: чувак, здоров, що ти так довго не виходив на двір?
вовка: брате, здоров, я був слабий
назар: шмаркав чи був заражений путіном?
*присутні дорослі афігієвають*
вовка:нє, шмарки і температура не відомо звідки, я телевізор не дивлюсь
*дорослі афігієвають ще глибше*
назар: йдем грати, я приніс мяч, ти можеш?
вовка: можу і йдемо, але там пацани старші колеса забрали
назар: нічо, будемо тіпа знаємо де ворота, там прапорці є
вовка: слава українцям!
*невідомо чого так каже*
назар: нє, слава Україні, бо це наша батьківщина. я кажу слава Україні, а ти кажеш героям слава, а герої то наші українці, розумієш?
вовка: розумію, я ж так і казав
назар: та не так ти казав, але добре. кажи тепер як я кажу
вовка: буду так і казати слава україні
назар: героям слава
*два чотирьох з половиною літ хлопчаків взяли мяча і покопали на поле, що справді оформлене прапорцями