Де моє літо?
І де моє літо? З наплічником, якого щоразу так важко розпаковувати, але так легко пакувати, з дорогами, котрі ведуть у незнане, дорогами запиленими, нерівними?... Де моє літо з ромашковими полями, запахом води, нагрітої на сонці, де мої надвечір'я і світанки, багаття і довгі розмови про вічне? Бо про що ж іще так довго можна розмовляти...
Де воно?
Де воно?