нове

[freya_victoria]

Шматочок мороку всередині зроста,
Коли осінній вітер в спину дмуха.
Легка я, мов шкарлупинка пуста,
І млява, мов остання літня муха.
Світ - павутиння. Контури речей - 
Напівпрозорий обрис невидимки. 
Заплутавшись в мереживі ночей,
Замружу очі, заблукаю в дрімки.
Я розчиню вікно і розчинюсь
В холодних хмарах, в темному тумані.
Ти в сутінку побачиш тінь чиюсь?..
Це просто стекла стали з суму тьмяні.