Хароших руssкіх не існує в природі

Mar 18, 2024 13:56

Сергій Іванович
Побував учора на акції вшанування загиблих в Маріупольському драмтеатрі. Разом з іншими маріупольцями виступив, згадав розповіді рідних, яким пощастило пережити обстріли та цей авіаудар у драмі. Згадав оповідь мені комбата 12-ої бригади НГУ, який цей удар застав на перехресті Куїнджі та Італійської в автівці. Яка від вибухової хвилі зупинилася і втратила скло за квартал від прильоту, як і сусідні будинки. Силу вибуху уявляєте?
Нагадав, що це мегазлочин - історія людства не знає знищення театра з людьми. І злочин влади, яка мала з перших годин організувати евакуацію жінок і дітей, використовуючи всі транспортні засоби. Принаймні десятків тисяч жертв у місті не мало бути.
І вже зараз маємо готуватися до повернення. Розуміння свого місця в житті і нашої ідентичності. Тому знання мови, історії України і рідного краю, народних традицій, вміння фільтрувати фейки ворогів та власних політиків.
Лекторії для чиновників, педагогів, силовиків і всіх бажаючих, з тестуванням і видачею сертифікатів не завадять. Брехню і вкиди росіянців, їх агентів при владі та поміж нас маємо розпізнавати і девуаліровати, бажано з носіями брехні..
..Фото перед входом іншого театру - Національного опери і балету на Володимирській, Київ. - спогади земляків, у т.ч. моєї молодшої доньки Марії. Повезло моїм дівчатам - вижили...
https://www.0629.com.ua/news/3748625/so-pisali-mariupolci-na-zgadku-pro-mariupolskij-teatr-foto


===
Олександра Решотко
Царство Небесне, Вічна Пам'ять загиблим Українцям, які загинули від рук російських злочинців і через злочинні дії / бездіяльність місцевих колаборантів - посібників ворога. Хай люта кара і вічні прокляття наздожене російських окупантів і їх посібників, де б вони не сховалися.
Це мій допис, який я написала 17 березня 2022 року, після того, як дивом за допомогою зовсім чужих, незнайомих мені людей, які підібрали мене в свою машину, (хай їм Господь посилає благословення завжди, на всіх їх життєвих шляхах🙏 ) змогла евакуюватися з напівоточеного російськими окупантами Ворзеля.
З Вашого дозволу розміщую його тут. Бо це наша спільна українська історія, наш біль і свідчення очевидців.
Як людина, яка прожила у Ворзелі два тижні без світла, води, зв'язку, ліків і їжі, ховаючись у підвалі від російських окупантів, обстрілів їх градів, буків та іншої росіянської нечисті скажу таке.
Зараз ми пожинаємо плоди того, що треба було зробити у 1991 році, але ми того не зробили - як зробили країни Балтії, позбавивши українського громадянстства всіх зайд і російських комуністичних окупантів, заборонивши їхній окупаційний язик та вигнавши з України їхній сатанинський московський паханат.
Тоді б у нас не було ні гібридної російської війни у 2014, ні повномасштабної російської війни проти України , початої РФ 24 лютого 2022 року.
Головні уроки, які мають зараз вивчити для себе всі громадяни України звучить так.
Хароших руssкіх не існує в природі.
Російська церква і російські попи в Україні - це посібники російських військових злочинців.
Отже, так званий МП в Україні має бути заборонена, як терористична організація, а всі окуповані московитами церкви в Україні - повернуті українцям і правдивим українським церквам, а не тим які слудать сатанистам путіну і патріарху рпц кірілу.
Росіянське і рашоязике - вбиває.
Вбий всі прояви руssкомірскісті в собі- це єдиний шанс вижити тобі і твоїм дітям.
Російські окупанти і їх посібники, які прийшли з війною на Українську Землю - мусять в ній і залишитися!
Російська шовіністична імперія зла має бути знищена!

україна, геноцид, ворзель, беспредел, бесовщина, подонки, рассея, война, мариуполь, коллективное х%№ло

Previous post Next post
Up