Alexander Kovalenko · Тенденция с численностью РОВ…
По состоянию на начало февраля группировка РОВ в Украине составляла более 470 тысяч тел. По состоянию на конец февраля эта численность снизилась до почти 466 тысяч.
Кто-то может сказать, минус 4 тысячи за месяц при такой численности - это ничто, но - нет. Важно понимать, как эта численность формировалась и за счёт чего, первоначальная группировка в 180 тысяч выросла до 470 тыс.
Дело в том, что группировка РОВ в Украине на протяжении прошедших двух лет неустанно росла. Практически каждый месяц она не уменьшалась, а увеличивалась на +5, +10, +20 тысяч, но росла за счёт не только стабильной компенсации потерь, но и дополнительной отправки людского ресурса в зону БД.
За долгое же время, в численном выражении это первый случай такого сокращения.
Так же отмечается в течение месяца сокращение механизированной компоненты, особенно ББМ и ствольной артиллерии. За месяц количество ББМ у РОВ сократилось на 200 единиц, а арт-систем почти на 600 стволов!
Отмечу, это всё происходит как при работающем ВПК и постоянных поставках техники, так и мобилизационных процессах, оперативно решающих вопрос с людскими потерями.
Судя по всему, некоторые механизмы в этой отлаженной системе компенсации потерь и наращивания потенциала, стали давать сбой и февраль 2024 станет первым за долгое время месяцем, который командование РОВ закроет по ряду показателей в “минусе”.
=====
Олег Симороз
Ще один факт злочину режиму Лукашенка проти України. Цього разу мова йде про українських дітей із Маріуполя та Лисичанська. Їх вивезли у Білорусь до Лукашенка «на перевиховання». У білоруських таборах, їх вчать як любити тих, хто вбив їхніх сусідів та батьків, ну тобто вчать як любити росію.
У Лукашенка це називається «реабілітація від війни», але по факту, це добре сплановані ідеологічні програми, спрямовані на повне викорінення у дітей української ідентичності, ментальну і культурну асиміляцію з росією та виховання агресивно-войовничого ставлення до України.
Їм влаштовують зустрічі з білоруськими «міліціонерами», дають побавитись кийками, якими розганяли останні мирні протести в Мінську. Возять на військові полігони, де катають на БТРах і вчать поводитись зі зброєю. Водять на інтерв’ю до пропагандистів, змушуючи вправлятись у компліментарності до руского міра. А ввечері разом співають мілітарні пісні російської естради, типу «Любе»…
На все це проливає світло українська та білоруська служба Радіо Свобода, які опублікували детальне розслідування цього злочину. Журналісти Максим Савчук та Andrei Shauliuha провели колосальну роботу та отримали доступ до внутрішньої документації про організацію цих ідеологічних таборів. З’ясували хто, як і навіщо возить українських дітей з окупації до Лукашенка.
Тим часом білоруська збірна з футболу спокійно приймає участь у міжнародних матчах під егідою УЄФА, їхні футбольні клуби не позбавлені виступів у міжнародних турнірах, така сама ситуація і з рештою спортсменів. Ну тобто тероризм та викрадення дітей, це ще не привід для демократичних європейців щоб ізолювати країну…
А найцікавіше, що у 2022 році до організації та фінансування цього «дозвілля» долучився і дитячий фонд Юнісеф при ООН, із штаб-квартирою у Нью-Йорку.
Кто-то может сказать, минус 4 тысячи за месяц при такой численности - это ничто, но - нет. Важно понимать, как эта численность формировалась и за счёт чего, первоначальная группировка в 180 тысяч выросла до 470 тыс.
Дело в том, что группировка РОВ в Украине на протяжении прошедших двух лет неустанно росла. Практически каждый месяц она не уменьшалась, а увеличивалась на +5, +10, +20 тысяч, но росла за счёт не только стабильной компенсации потерь, но и дополнительной отправки людского ресурса в зону БД.
За долгое же время, в численном выражении это первый случай такого сокращения.
Так же отмечается в течение месяца сокращение механизированной компоненты, особенно ББМ и ствольной артиллерии. За месяц количество ББМ у РОВ сократилось на 200 единиц, а арт-систем почти на 600 стволов!
Отмечу, это всё происходит как при работающем ВПК и постоянных поставках техники, так и мобилизационных процессах, оперативно решающих вопрос с людскими потерями.
Судя по всему, некоторые механизмы в этой отлаженной системе компенсации потерь и наращивания потенциала, стали давать сбой и февраль 2024 станет первым за долгое время месяцем, который командование РОВ закроет по ряду показателей в “минусе”.
=====
Олег Симороз
Ще один факт злочину режиму Лукашенка проти України. Цього разу мова йде про українських дітей із Маріуполя та Лисичанська. Їх вивезли у Білорусь до Лукашенка «на перевиховання». У білоруських таборах, їх вчать як любити тих, хто вбив їхніх сусідів та батьків, ну тобто вчать як любити росію.
У Лукашенка це називається «реабілітація від війни», але по факту, це добре сплановані ідеологічні програми, спрямовані на повне викорінення у дітей української ідентичності, ментальну і культурну асиміляцію з росією та виховання агресивно-войовничого ставлення до України.
Їм влаштовують зустрічі з білоруськими «міліціонерами», дають побавитись кийками, якими розганяли останні мирні протести в Мінську. Возять на військові полігони, де катають на БТРах і вчать поводитись зі зброєю. Водять на інтерв’ю до пропагандистів, змушуючи вправлятись у компліментарності до руского міра. А ввечері разом співають мілітарні пісні російської естради, типу «Любе»…
На все це проливає світло українська та білоруська служба Радіо Свобода, які опублікували детальне розслідування цього злочину. Журналісти Максим Савчук та Andrei Shauliuha провели колосальну роботу та отримали доступ до внутрішньої документації про організацію цих ідеологічних таборів. З’ясували хто, як і навіщо возить українських дітей з окупації до Лукашенка.
Тим часом білоруська збірна з футболу спокійно приймає участь у міжнародних матчах під егідою УЄФА, їхні футбольні клуби не позбавлені виступів у міжнародних турнірах, така сама ситуація і з рештою спортсменів. Ну тобто тероризм та викрадення дітей, це ще не привід для демократичних європейців щоб ізолювати країну…
А найцікавіше, що у 2022 році до організації та фінансування цього «дозвілля» долучився і дитячий фонд Юнісеф при ООН, із штаб-квартирою у Нью-Йорку.