Олена Білозерська
Їду в таксі. Телефонує побратим, питає, через скільки буду.
- Блін, чого він нервується, десять хвилин почекати не може, - вголос кажу я, поклавши слухавку.
Літній таксист, на вигляд за 60, думає, що кажу щось йому, доводиться пояснити ситуацію.
- У нього ПТСР, - ставить діагноз таксист.
- А ви звідки знаєте?
- Я професіонал. Психіатр-нарколог. Тільки десять років вже не практикую. Забрали ліцензію в мене.
- А відновити її не можна?
- Так я виграв суд у Страсбурзі, ЄСПЛ. Але в Україні його рішення не імплементуються. Гроші у них я вирвав зубами. Прийшов в Мін'юст - він імплементує рішення ЄСПЛ - а вони мені: ""Напишіть заяву в електронному вигляді". А я: "Яку заяву? Он у мене "жужик" [стара мобілка], компа немає, нічого немає, пограбували мене". Користуючись своїми знаннями, удав психа. Влаштував їм істерику, кричав на них на ідиші...
- А гроші великі відсудили?
- 40 тис євро. Це для мене не гроші. Я заробляв 100 доларів на годину. Нічні виїзди до страждаючих алкоголіків - 500 баксів. Напрацьовував клієнтуру 20 років. Звик до красивого життя. Це зараз я в штанях, курточці, такий демократичний хлопець, а раніше я таке не носив. Прокидався ближче до обіду, прийом ввечері... Побудував елітний пентхаус біля Золотих воріт, 270 квадратів, "розумний дім", що функціонує автономно. Не щоб жити, а щоб здавати багатим людям, забезпечити собі старість. Його в мене теж забрали.
- А що сталося, як могли забрати Вашу власність?
- У 2014 році, коли місця "тих" позаймали "ці", "ці" поклали око на мій пентхаус. Прислали до мене представника, він каже: "Продай". Кажу: "Я знаю, від кого ви прийшли. Продам, але дайте за нього ринкову ціну". Ринкова ціна була 5 млн, там самих меблів і обладнання на 2 млн євро. А мені запропонували лише 200 тис. баксів. Я відмовився. Вони пообіцяли мене посадити. І сфабрикували справу. Є така стаття - 226 - "Незаконна лікувальна діяльність" [Підняла ККУ - це стаття 138, а стаття 226 була про фальсифікацію засобів вимірювання, її вилучили з ККУ у 2011 році - О.Б.]. Мене звинуватили, нібито я закодував алкаша з важкими наслідками для його психіки. Мене "прийняли" на дачі в Чернігівській області. Обрали запобіжний захід - домашній арешт. Я зняв квартиру в Чернігові і весь час там жив, поки тривали суди. Дружина переїхала до мене. Ми в шлюбі 42 роки, вона гінеколог. Сину 40 років, він "вічний студент", де тільки не навчався, має 4 дипломи.
Поки в Чернігові тривали суди, наші з дружиною дві машини просто зникли зі стоянки і пропали безслідно. Суд арештував все моє майно...
- І чим скінчився суд?
- Дали "три на два" - три роки умовно з відстрочкою на два роки. У січні 2019 я виграв Страсбурзький суд. Забрав гроші, а ліцензію не повернули. Більше року ходив на прийоми, але нічого не добився. Чиновник захотів з мене 35 тисяч доларів за те, що він просто напише листа в МОЗ, а там вже розглянуть і приймуть рішення. Якщо позитивне - відправлять мене на двотижневі курси до молодих коучів для підтвердження кваліфікації. "А які проблеми, - каже, - Ви ж не бідна людина". "Так я давно уже таксист, я все зжер, економити не звик".
Живу тепер з дружиною в квартирі на Борщагівці, яку отримав, ще будучи молодим спеціалістом. Таксую... Але кваліфікація нікуди не ділася.
- Скажіть, а в кожного, хто воював, є ПТСР? - вертаюся я до початку розмови.
- Дивитися треба, всі різні. Але якщо він брав участь, і якщо він не кадавр, якщо у нього є душа...
- Кадавр - це, здається, труп, на якому студенти медицину вивчають?
- Це бездуховна істота, людина без душі. Так в езотеричних вченнях написано. Я розуміюся в цьому, я в 1991 році закінчив Московську астрологічну академію. Це все існує. Алкаші, яким у білій гарячці чорти являються - вони ж усі описують їх однаково, ніби змовились. Чорти бувають маленькі і великі. Маленький зростом біля метра, він червоного кольору. Це колишні янгелики, херувими, які під час повстання Сатани проти Бога стали на його бік. А великий чорт два метри зростом, у нього ооооось така шерсть (показує довжину з мізинець) і п'ятак! Я сам одного разу бачив чорта. І великого бачив, і малого. Спершу подумав, що то людина, а потім роздивився....
- Вибачте, а Ви тоді тверезі були?
- Я взагалі не вживаю. Ні алкоголю, ні речовин.
Далі ми приїхали, і він дуже люб'язно мотався зі мною по великій транспортній розв'язці, шукаючи місце, де припаркувався мій побратим. Висадив лише під'їхавши впритул до його машини.
А ви що думаєте про цю історію?