Borys Babin · Геноцид Лівобережжя
Щодо кваліфікації підриву агресором Каховської ГЕС, через добу після цього вчинку можна констатувати таке. Безперечно вірним є визначення цих діянь як воєнного злочину - атаки на споруду, що містить небезпечні сили, порушення статті 56 Першого протоколу до Женевських конвенцій, тобто за ст. 438 КК України, а також, в рамках українського законодавства як злочин екоциду.
Водночас вже очевидно що агресор мав перед собою дві практичні злочинні мети. Перша - це примус до депортації населення прилеглих до Дніпра сіл та міст лівобережної Херсонщини, знищення їх домівок та власно вбивство через потоп тих хто не зможе втекти від підтоплення.
Друга - це зпустелювання широкої частини лівобережної Херсонщини, яка на відміну від Криму здебільшого не має сталих джерел питної та господарської води, крім Каховського та Північнокримського каналів, а отже тепер стає надовго малопридатною для життя місцевістю
Нагадаю що ці райони є споконвічним та традиційним місцем мешкання етнічних українців, що для окупантів очевидно ставало «кісткою у горлі» незалежно від їх злочинних військових планів.
Тому діяння агресора чітко охоплюються пунктом «с» статті 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, а саме навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове її фізичне знищення.
Тобто агресором вчинено окремий акт геноциду Українського народу, і тут реагування необхідно не лише в рамках заяв до Міжнародного кримінального суду щодо конкретних організаторів та виконавців, що також надважливе, але й в рамках можливої міждержавної справи проти рф у Міжнародному суді ООН.
Нагадаю що й злочин геноциду, й порушення агресором цієї конвенції не мають строків давності, ініціювати це питання може й влада України, й будь-якої іншої цивілізованої держави світу.
=====
Borys Babin
1 д. ·
Підрив окупантами Каховської ГЕС - крок відчаю
Після півночі 6 червня окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС та споруди самої електростанції, яка наразі фактично припинила своє існування.
Такий сценарій неодноразово оцінювався експертами. Він несе масштабні, але тимчасові ризики у першу чергу для лівобережжя Херсонщини.
Щодо прямих військових наслідків - вони матимуть доволі обмежений у часі характер.
Стратегічно підрив ГЕС свідчить що окупанти змирилися із своїм відступом і з Лівобережного материку, і з Криму - безпечне функціонування ЗапАЕС тепер під питанням, зрошувальне землеробство та навіть водопостачання у значній кількості населених пунктів материку стає неможливим.
В Криму колаборанти тепер трохи «видохнуть» адже з минулого року Північнокримський канал був для них «валізою без ручки», який вони нормально експлуатувати не могли.
Втім знову постає питання функціонування заводів хімічної промисловості Північного Криму, для яких ця вода також потрібна, але воно не оформиться в одну добу та явно залишене окупантами для української влади.
Стратегічно основні негативні екологічні наслідки від події - для Чорного моря - одномоменний сброс величезної кількості води водосховища його вразливим екосистемам, з урахуванням срководневого шару, нічого доброго не зробить.
Водночас вже очевидно що агресор мав перед собою дві практичні злочинні мети. Перша - це примус до депортації населення прилеглих до Дніпра сіл та міст лівобережної Херсонщини, знищення їх домівок та власно вбивство через потоп тих хто не зможе втекти від підтоплення.
Друга - це зпустелювання широкої частини лівобережної Херсонщини, яка на відміну від Криму здебільшого не має сталих джерел питної та господарської води, крім Каховського та Північнокримського каналів, а отже тепер стає надовго малопридатною для життя місцевістю
Нагадаю що ці райони є споконвічним та традиційним місцем мешкання етнічних українців, що для окупантів очевидно ставало «кісткою у горлі» незалежно від їх злочинних військових планів.
Тому діяння агресора чітко охоплюються пунктом «с» статті 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, а саме навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове її фізичне знищення.
Тобто агресором вчинено окремий акт геноциду Українського народу, і тут реагування необхідно не лише в рамках заяв до Міжнародного кримінального суду щодо конкретних організаторів та виконавців, що також надважливе, але й в рамках можливої міждержавної справи проти рф у Міжнародному суді ООН.
Нагадаю що й злочин геноциду, й порушення агресором цієї конвенції не мають строків давності, ініціювати це питання може й влада України, й будь-якої іншої цивілізованої держави світу.
=====
Borys Babin
1 д. ·
Підрив окупантами Каховської ГЕС - крок відчаю
Після півночі 6 червня окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС та споруди самої електростанції, яка наразі фактично припинила своє існування.
Такий сценарій неодноразово оцінювався експертами. Він несе масштабні, але тимчасові ризики у першу чергу для лівобережжя Херсонщини.
Щодо прямих військових наслідків - вони матимуть доволі обмежений у часі характер.
Стратегічно підрив ГЕС свідчить що окупанти змирилися із своїм відступом і з Лівобережного материку, і з Криму - безпечне функціонування ЗапАЕС тепер під питанням, зрошувальне землеробство та навіть водопостачання у значній кількості населених пунктів материку стає неможливим.
В Криму колаборанти тепер трохи «видохнуть» адже з минулого року Північнокримський канал був для них «валізою без ручки», який вони нормально експлуатувати не могли.
Втім знову постає питання функціонування заводів хімічної промисловості Північного Криму, для яких ця вода також потрібна, але воно не оформиться в одну добу та явно залишене окупантами для української влади.
Стратегічно основні негативні екологічні наслідки від події - для Чорного моря - одномоменний сброс величезної кількості води водосховища його вразливим екосистемам, з урахуванням срководневого шару, нічого доброго не зробить.