Diana Makarova · ПРОСТІР ДЛЯ КОМПРОМІСІВ
Мій дід, який врятував двох юнаків-євреїв під час другої світової, можливо, був би праведником світу. А моя бабуся, що врятувала цих хлопців і свою напівєврейську сім'ю від повішення, можливо, теж була б праведницею.
Але двоє цих єврейських хлопців після деокупації Дніпропетровщини пішли воювати далі, разом з радянською армією - і свідчити про праведність моїх праведників колись бо потім не змогли. Бо зникли після цього і ніхто про них нічого більше не чув. Мабуть, вони загинули, вважали мій дід, можливий праведник і моя бабуся, можливо, праведниця.
І жалко було моїм діду й бабі тих двох єврейських хлопців, а що так і не стали праведниками, було не жалко. Що їм та праведність, не для того ризикували, не тому рятували.
Моя війна зараз точиться на знищення мого народу. Українського. Хоча крові в мені намішано чимало і в дні пам'яті Голокосту я викликаю в собі свого прадіда, єврея. І тому сьогодні я єврейка. Десь за моїм прадідом поспішає моя прабаба з другого коліна, вона циганка, тому в дні пам'яті про геноцид я ще й циганка. А в дні пам'яті про Голодомор я українка, як і у всі інші дні.
Мій народ знищують. Можливо, колись наша країна доведе, що точиться геноцид проти нашого народу, а можливо, й ні.
Що треба для геноциду?
Одним потрібні ешелони, які прямують до печей, або просто яри.
Іншим досить кличу "Ріж вірменів!"
Ще комусь достатньо співати "а чукча в чумє", знищуючи певний народ. А ще комусь - рушниці, які завжди переможуть бідацькі луки зі стрілами.
Комусь достатньо радіостанції "Радіо тисячі пагорбів"
А в когось дана відмашка по Бучі і понеслось...
А, ні. Відмашка була під час Голодомору.
Ой, ні. Відмашка дана була в Батурині.
Ах, це вже не так важливо - коли все почалось. Це дійсно не так важливо. Бо це було завжди. Коли один народ вирішує знищити інший народ. Просто за те, що це народ. Який не має права жити, на думку іншого народу.
І країни, які вже пережили це. Нації, які несуть пам'ять про знищення нації лише за те, що ця нація існує - ці країни й нації мусять розуміти страшне і чорне слово - геноцид.
В мене є кілька друзів з Ізраїлю. Вони розуміють, що відбувається. В моїх друзів є ще певна кількість друзів з Ізраїлю. І всі все розуміють.
Всі та не всі.
Так щоб розуміти на рівні країни - ні, тоді не всі.
І це погано, братця. Бо спочатку вони приходять за одними. Потім за іншими. Поступово знищуючи нації, які, на їхню думку, не мають права на існування.
І все для панування вісі титульних націй. Як вони собі це уявляють.
Хто такі ці вони?
Ім'я їм легіон.
На жаль, легіон.
Якось так. Але ж тут так - треба просто бити у відповідь.
Інакше знищать.
Ми хочемо жити, вони хочуть, щоб ми вмерли. Це не лишає нам простору для компромісів.
(слова моєї улюбленої єврейки, вона родом з Києва, чітка була жінка)
тут - про моїх неправедних праведників, про Голодомор і Голокост
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2137626136298076
тут - просто сумна музика до цього дня
https://www.facebook.com/watch?v=971078884903433
а тут мій гордий єврейський профіль, бо цього дня я, звичайно, єврейка.
=====
Вони невиліковні
🤔Ізраїль спростував повідомлення про передачу трофейної зброї, захопленої в Лівані, для України
(при тому що Ізраїлю вона в жопу не всралась Ф_К)
МЗС Ізраїлю спростував цю інформацію, заявивши, що політика країни щодо передачі озброєнь Києву залишається незмінною.
(лизати хуйло, то дуже принципова політика Ф_К)
Представник відомства підкреслив, що повідомлення про постачання необґрунтовані, і Ізраїль продовжує утримуватися від передачі військового спорядження Україні.
Але двоє цих єврейських хлопців після деокупації Дніпропетровщини пішли воювати далі, разом з радянською армією - і свідчити про праведність моїх праведників колись бо потім не змогли. Бо зникли після цього і ніхто про них нічого більше не чув. Мабуть, вони загинули, вважали мій дід, можливий праведник і моя бабуся, можливо, праведниця.
І жалко було моїм діду й бабі тих двох єврейських хлопців, а що так і не стали праведниками, було не жалко. Що їм та праведність, не для того ризикували, не тому рятували.
Моя війна зараз точиться на знищення мого народу. Українського. Хоча крові в мені намішано чимало і в дні пам'яті Голокосту я викликаю в собі свого прадіда, єврея. І тому сьогодні я єврейка. Десь за моїм прадідом поспішає моя прабаба з другого коліна, вона циганка, тому в дні пам'яті про геноцид я ще й циганка. А в дні пам'яті про Голодомор я українка, як і у всі інші дні.
Мій народ знищують. Можливо, колись наша країна доведе, що точиться геноцид проти нашого народу, а можливо, й ні.
Що треба для геноциду?
Одним потрібні ешелони, які прямують до печей, або просто яри.
Іншим досить кличу "Ріж вірменів!"
Ще комусь достатньо співати "а чукча в чумє", знищуючи певний народ. А ще комусь - рушниці, які завжди переможуть бідацькі луки зі стрілами.
Комусь достатньо радіостанції "Радіо тисячі пагорбів"
А в когось дана відмашка по Бучі і понеслось...
А, ні. Відмашка була під час Голодомору.
Ой, ні. Відмашка дана була в Батурині.
Ах, це вже не так важливо - коли все почалось. Це дійсно не так важливо. Бо це було завжди. Коли один народ вирішує знищити інший народ. Просто за те, що це народ. Який не має права жити, на думку іншого народу.
І країни, які вже пережили це. Нації, які несуть пам'ять про знищення нації лише за те, що ця нація існує - ці країни й нації мусять розуміти страшне і чорне слово - геноцид.
В мене є кілька друзів з Ізраїлю. Вони розуміють, що відбувається. В моїх друзів є ще певна кількість друзів з Ізраїлю. І всі все розуміють.
Всі та не всі.
Так щоб розуміти на рівні країни - ні, тоді не всі.
І це погано, братця. Бо спочатку вони приходять за одними. Потім за іншими. Поступово знищуючи нації, які, на їхню думку, не мають права на існування.
І все для панування вісі титульних націй. Як вони собі це уявляють.
Хто такі ці вони?
Ім'я їм легіон.
На жаль, легіон.
Якось так. Але ж тут так - треба просто бити у відповідь.
Інакше знищать.
Ми хочемо жити, вони хочуть, щоб ми вмерли. Це не лишає нам простору для компромісів.
(слова моєї улюбленої єврейки, вона родом з Києва, чітка була жінка)
тут - про моїх неправедних праведників, про Голодомор і Голокост
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2137626136298076
тут - просто сумна музика до цього дня
https://www.facebook.com/watch?v=971078884903433
а тут мій гордий єврейський профіль, бо цього дня я, звичайно, єврейка.
=====
Вони невиліковні
🤔Ізраїль спростував повідомлення про передачу трофейної зброї, захопленої в Лівані, для України
(при тому що Ізраїлю вона в жопу не всралась Ф_К)
МЗС Ізраїлю спростував цю інформацію, заявивши, що політика країни щодо передачі озброєнь Києву залишається незмінною.
(лизати хуйло, то дуже принципова політика Ф_К)
Представник відомства підкреслив, що повідомлення про постачання необґрунтовані, і Ізраїль продовжує утримуватися від передачі військового спорядження Україні.