Алі Татар-заде · берендеї.
Вперше згадуються аж у Західній Україні як союзники князів Василька та Володаря проти половців, 1097.
Як вони потрапили сюди?
На думку туркменського історика Агаджанова, се було так.
Берендеї був правлячий рід в Огузів.
Інші назви - Барані, Берені, що літерально означало давньотуркменською тотем Чорного Барана.
В огузів тотеми носили прикладний характер. Наприклад сей обізначував, що це плем'я спеціалізується на виведенні саме чорнорунних овець.
Під час падіння Хозарії огузькі володіння поширилися на захід, і вони з Середньої Азії почали все частіше заглядати за Волгу, а там і за Дон.
Захопивши частку хозарських, чи екс-хозарських земель, огузи почали боротися за владу поміж собою.
Серед них пішли спроби стати як всі люди, тобто прийняти іслам і заснувати приличний каганат.
Вірогідно, в тому сприяли сусіди.
За це сулили чималий шматень, а саме цілий Хорезм.
Хани з роду Берені прийняли мусульманство: спочатку для відводу очей, а потім - такова вже сутність релігії - і всерйоз.
І якщо хан Буран ще імітував, то його син Йиги вже не тільки переназвався Алі, а й почав ревно вірити, а його вже син почав репресії проти тих, хто дотепер ще не прийшов до Віри Аллаха.
Прийняття берендейською верхівкою ісламу дивовижно співпадає у часі з "пошуками віри" князя Володимира (980-ті).
А от незадоволені огузи почали відкочовувати до Русі.
Тут їх радо прийняли, бо огузи - переможці печенігів, і прозвали торчинами.
Принаймні про одного Торчина ми знаємо з легенди про вбивство Бориса і Глеба, це був "кухар" і наближений до князя.
Між тим сусіди Хорезму - з одного боку Сельджуки, з іншого Газневиди - почали боротися за цю землю і врешті оволоділи Хорезмом.
Почалося масове бігство скинутої династії і простих берендеїв у різні боки.
Вони вже не становили єдиної сили: одні залишилися тенгрістами (зокрема, поклонялися Дощовому Каменю), інші стали сунітами, треті шиїтами.
Ці дві останні гілки дали в майбутньому держави Кара Коюнлу ("Чорний баран") і туркменів, інші каракалпаків (а ті що не прийняли ісламу, - "чорні клобуки" втекли на Русь).
Берендеї отримували великі землі для пасовиськ від князів Русі.
Один з них - Кунтувдей руських літописів - підняв був повстання наприкінці ХІІ століття через порушення князями договору, але потім був замирений.
Ще два можливих берендеї.
Настасья Чагрова, коханка Ярослава "Осмомисла", живцем спалена за чаклунство.
Кочкар, радник києвського князя Святослава Всеволодича, який постійно подбивав його на авантури.
=====
⚡️ Збито 30 ракет та 47 ворожих БпЛА
0 з 1 балістичну ракету Іскандер-М/KN
0 з 7 крилатих ракет Х-22/32
3 з 4 крилаті ракети «Калібр»
23 з 27 крилатих ракет Х-101/Х-55см
4 з 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69
47 з 74 ударних БпЛА «Shahed»/дронів-імітаторів різних типів, ще 27 локаційно втрачені.
Як вони потрапили сюди?
На думку туркменського історика Агаджанова, се було так.
Берендеї був правлячий рід в Огузів.
Інші назви - Барані, Берені, що літерально означало давньотуркменською тотем Чорного Барана.
В огузів тотеми носили прикладний характер. Наприклад сей обізначував, що це плем'я спеціалізується на виведенні саме чорнорунних овець.
Під час падіння Хозарії огузькі володіння поширилися на захід, і вони з Середньої Азії почали все частіше заглядати за Волгу, а там і за Дон.
Захопивши частку хозарських, чи екс-хозарських земель, огузи почали боротися за владу поміж собою.
Серед них пішли спроби стати як всі люди, тобто прийняти іслам і заснувати приличний каганат.
Вірогідно, в тому сприяли сусіди.
За це сулили чималий шматень, а саме цілий Хорезм.
Хани з роду Берені прийняли мусульманство: спочатку для відводу очей, а потім - такова вже сутність релігії - і всерйоз.
І якщо хан Буран ще імітував, то його син Йиги вже не тільки переназвався Алі, а й почав ревно вірити, а його вже син почав репресії проти тих, хто дотепер ще не прийшов до Віри Аллаха.
Прийняття берендейською верхівкою ісламу дивовижно співпадає у часі з "пошуками віри" князя Володимира (980-ті).
А от незадоволені огузи почали відкочовувати до Русі.
Тут їх радо прийняли, бо огузи - переможці печенігів, і прозвали торчинами.
Принаймні про одного Торчина ми знаємо з легенди про вбивство Бориса і Глеба, це був "кухар" і наближений до князя.
Між тим сусіди Хорезму - з одного боку Сельджуки, з іншого Газневиди - почали боротися за цю землю і врешті оволоділи Хорезмом.
Почалося масове бігство скинутої династії і простих берендеїв у різні боки.
Вони вже не становили єдиної сили: одні залишилися тенгрістами (зокрема, поклонялися Дощовому Каменю), інші стали сунітами, треті шиїтами.
Ці дві останні гілки дали в майбутньому держави Кара Коюнлу ("Чорний баран") і туркменів, інші каракалпаків (а ті що не прийняли ісламу, - "чорні клобуки" втекли на Русь).
Берендеї отримували великі землі для пасовиськ від князів Русі.
Один з них - Кунтувдей руських літописів - підняв був повстання наприкінці ХІІ століття через порушення князями договору, але потім був замирений.
Ще два можливих берендеї.
Настасья Чагрова, коханка Ярослава "Осмомисла", живцем спалена за чаклунство.
Кочкар, радник києвського князя Святослава Всеволодича, який постійно подбивав його на авантури.
=====
⚡️ Збито 30 ракет та 47 ворожих БпЛА
0 з 1 балістичну ракету Іскандер-М/KN
0 з 7 крилатих ракет Х-22/32
3 з 4 крилаті ракети «Калібр»
23 з 27 крилатих ракет Х-101/Х-55см
4 з 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69
47 з 74 ударних БпЛА «Shahed»/дронів-імітаторів різних типів, ще 27 локаційно втрачені.