знову про сервоприводи
Vadim Labas
Зараз буде дуже важливий пост, і він знову буде про сервоприводи.
Після попереднього допису, до теми постачання сервоприводів на каби підключилась велика кількість людей. Це і журналісти різних країн, і експерти санкційної політики і інші. Але найбільше до роботи долучились українці, які живуть в Тайвані, та самі тайванці. Я особливо був вражений прагненням допомогти в ситуації саме тайванців, які дуже сильно підтримують Україну.
При спільній роботі були знайдені нові факти, які прояснили повну картинку постачання сервоприводів на каби та шахеди. А також виявлена подвійна операція, яка складалась не тільки з нової схемою обходу санкцій, але й операцією по дискредитації тайванського виробника, яку неодноразово вже проводили зацікавленні в цьому сторони.
Тож перед тим, як приступити до опису схеми, я повинен вибачитися перед тайванським брендом TRC за те що при аналізі документів не врахував можливість подвійного дна.
Отже, далі історія, як китайсько-російські «бізнесмени» обходять санкції та підставляють Тайвань.
Фірма TRC проходила в величезній кількості офіційних документів. З прямим згадуванням цієї компанії. (скрін 1). Також на митниці сервоприводи проходили, як автомобільні зап частини, тому все вказувало саме на тайванську TRC. Та насправді, цей бренд використали для камуфляжу схеми подвійного перебренду, щоб замісти сліди.
Справжнім виробником сервоприводів для кабів і шахедів виявився китайський завод KST Digital Technology Limited. Сервовпривід, який постійно знаходять в кабах ви можете знайти на його офіційному сайті (скрін 2). Та має він назву HS20, та інші.
Цей завод вже потрапляв під приціл санкційних структур, та по якихось причин санкції до нього не були застосовані.
Втім, санкцій завод боїться. Напевно тому, що велику частину своєї продукції реалізовує в Євпропу та США. Принаймні, на його ж офіційному сайті є контакти представництва в Німеччині.
Щоб завод KST не попав під санкції була розроблена наступна схема :
Продукція заводу KST переходила до фейкового виробника з назвою Kaiffeng Zhendaqian Technology co., ltd. Скорочено KZT. (Тут ви думаю зрозуміли логіку з брендованістю).
Завода KZT в природі не існує. В інтернеті нема про нього жодних даних. Ви знайдете згадування цього бренду тільки на парі російських сайтів. Тобто, це новостворений, абсолютний фейк. Та цей фейковий завод все ж таки проходив, як виробник сервоприводів в російській документації. (скрін 3).
Після того, як товар переходив з KST до KZT, документами його відправляли на китайську компанію UNIHUI INTERNATIONAL LIMITED . На цьому етапі в документах з’являється брендування TRC.
Більш того, як виявилось, таку схему використовують і до деяких інших компонентів, які росії дуже необхідно скрити. Іншою китайською фірмою в цій схемі є компанія Shenzhen Biosen Bio-Tech Co.,LTD. (скрін 4 і 5).
І вже після цього, ці дві китайські компанії висилають продукцію на російську ООО «Омни трейд», та після певних наших дій на ООО «Димир Трейд». (Цікаво, що ООО «Димир» вже знаходиться під санкціями, а ООО «Димир Трейд» просто новостворений її клон).
Вже звідти на ООО «Трв инженеринг», яка фактично є відділом закупок «Корпорации тактического ракетного вооружения». (Всі під санкціями).
Схему подвійного перебренду експертне середовище ще не бачило. Та вже відомо про те, що вона застосовується і до інших критично важливих компонентів для російського впк, в тому числі з використанням бренду TRC.
Ця схема збільшує вартість компонентної бази, та задля певного товару росіяни готові на таке.
Втім, хочу для інших виробників компонентної бази, які використовується російським впк, нагадати, що російські секрети - це питання часу, а не гарантія збереження секретів.
Хочу зайняти ще трохи вашого часу по не менш важливій темі.
В ході цього аналізу, я вперше занурився в міжнародні відносини між Україною та Тайванем. Як я вже писав вище, я був вражений бажанням тайванців не просто очистити своє ім’я, а саме допомогти нам з перекриттям постачання компонентів. Тайвань сильно підтримує Україну. Два тайванських добровольця загинули на нашій війні за нашу землю. При цьому, на офіційному рівні ніхто не підтримує відносин з цією країною. Своє представництво в Тайвані мають навіть росіяни. Але не маємо ми.
З точки зору справедливості це неймовірно неправильно. А враховуючи, що у нас купа тем для дружби з цим народом, потрібно виправляти ситуацію. Час міняє все, і настав час змінити і це.
Зараз буде дуже важливий пост, і він знову буде про сервоприводи.
Після попереднього допису, до теми постачання сервоприводів на каби підключилась велика кількість людей. Це і журналісти різних країн, і експерти санкційної політики і інші. Але найбільше до роботи долучились українці, які живуть в Тайвані, та самі тайванці. Я особливо був вражений прагненням допомогти в ситуації саме тайванців, які дуже сильно підтримують Україну.
При спільній роботі були знайдені нові факти, які прояснили повну картинку постачання сервоприводів на каби та шахеди. А також виявлена подвійна операція, яка складалась не тільки з нової схемою обходу санкцій, але й операцією по дискредитації тайванського виробника, яку неодноразово вже проводили зацікавленні в цьому сторони.
Тож перед тим, як приступити до опису схеми, я повинен вибачитися перед тайванським брендом TRC за те що при аналізі документів не врахував можливість подвійного дна.
Отже, далі історія, як китайсько-російські «бізнесмени» обходять санкції та підставляють Тайвань.
Фірма TRC проходила в величезній кількості офіційних документів. З прямим згадуванням цієї компанії. (скрін 1). Також на митниці сервоприводи проходили, як автомобільні зап частини, тому все вказувало саме на тайванську TRC. Та насправді, цей бренд використали для камуфляжу схеми подвійного перебренду, щоб замісти сліди.
Справжнім виробником сервоприводів для кабів і шахедів виявився китайський завод KST Digital Technology Limited. Сервовпривід, який постійно знаходять в кабах ви можете знайти на його офіційному сайті (скрін 2). Та має він назву HS20, та інші.
Цей завод вже потрапляв під приціл санкційних структур, та по якихось причин санкції до нього не були застосовані.
Втім, санкцій завод боїться. Напевно тому, що велику частину своєї продукції реалізовує в Євпропу та США. Принаймні, на його ж офіційному сайті є контакти представництва в Німеччині.
Щоб завод KST не попав під санкції була розроблена наступна схема :
Продукція заводу KST переходила до фейкового виробника з назвою Kaiffeng Zhendaqian Technology co., ltd. Скорочено KZT. (Тут ви думаю зрозуміли логіку з брендованістю).
Завода KZT в природі не існує. В інтернеті нема про нього жодних даних. Ви знайдете згадування цього бренду тільки на парі російських сайтів. Тобто, це новостворений, абсолютний фейк. Та цей фейковий завод все ж таки проходив, як виробник сервоприводів в російській документації. (скрін 3).
Після того, як товар переходив з KST до KZT, документами його відправляли на китайську компанію UNIHUI INTERNATIONAL LIMITED . На цьому етапі в документах з’являється брендування TRC.
Більш того, як виявилось, таку схему використовують і до деяких інших компонентів, які росії дуже необхідно скрити. Іншою китайською фірмою в цій схемі є компанія Shenzhen Biosen Bio-Tech Co.,LTD. (скрін 4 і 5).
І вже після цього, ці дві китайські компанії висилають продукцію на російську ООО «Омни трейд», та після певних наших дій на ООО «Димир Трейд». (Цікаво, що ООО «Димир» вже знаходиться під санкціями, а ООО «Димир Трейд» просто новостворений її клон).
Вже звідти на ООО «Трв инженеринг», яка фактично є відділом закупок «Корпорации тактического ракетного вооружения». (Всі під санкціями).
Схему подвійного перебренду експертне середовище ще не бачило. Та вже відомо про те, що вона застосовується і до інших критично важливих компонентів для російського впк, в тому числі з використанням бренду TRC.
Ця схема збільшує вартість компонентної бази, та задля певного товару росіяни готові на таке.
Втім, хочу для інших виробників компонентної бази, які використовується російським впк, нагадати, що російські секрети - це питання часу, а не гарантія збереження секретів.
Хочу зайняти ще трохи вашого часу по не менш важливій темі.
В ході цього аналізу, я вперше занурився в міжнародні відносини між Україною та Тайванем. Як я вже писав вище, я був вражений бажанням тайванців не просто очистити своє ім’я, а саме допомогти нам з перекриттям постачання компонентів. Тайвань сильно підтримує Україну. Два тайванських добровольця загинули на нашій війні за нашу землю. При цьому, на офіційному рівні ніхто не підтримує відносин з цією країною. Своє представництво в Тайвані мають навіть росіяни. Але не маємо ми.
З точки зору справедливості це неймовірно неправильно. А враховуючи, що у нас купа тем для дружби з цим народом, потрібно виправляти ситуацію. Час міняє все, і настав час змінити і це.