ДВА МАЙДАНИ
Алі Татар-заде · сторінка російської філології.
Чули такий вираз - Рєдкоє Ґавно?
Це походить від двох слів, перше з яких - українське слово "рідина".
З часом джерело "заимствования" забулося, а вираз поширився.
Ломоносов спроектував московитам "трі штіля", високий середній та низький, які розрізняються поміж собою концентрацією і співвідношенням полонизмів, болгаризмів та українізмів.
Коріння слів намішані механично в побутовій мові, тому що так само механічно ("как говорится машинально" ©) крали з тих мов ще до того, як ознайомилися з французькою, англійською, німецькою та голандською.
=====
Артур Білоус · ДВА МАЙДАНИ
Виповнюється 20 років першого Майдану, названого Помаранчовою революцією. І 11 років другого- революції Гідності. Знаменно, що вони розпочалися майже в ту саму дату- 22 і 21 листопада.
Що спільного і що відмінного між ними? З наукової точки зору, їх не можна назвати революціями, як французьку 1789 року, російську 1917 чи чеську 1989 року.
Бо вони не призвели до кардинальних, сутнісних змін політичного устрою та економічного ладу.
Швидше- це була типова зміна правлячих еліт. З умовно проросійської на умовно прозахідну. В цьому схожість обох наших майданів.
Схожею є й та обставина, що рушійною силою в обох випадках був середній клас, підтриманий окремими великими власниками і західним співтовариством.
Тобто, повстання почалися не з соціально- економічних причин. Економічні показники в обох випадках були якраз найкращі в історії незалежної України.
Результати виборів в першому та зрив євроасоціації в другому випадку стали швидше приводом, каталізатором процесу. Причина- екзистенційне відчуття несправедливості того, що відбувається в країні.
Не стали чинниками майданів просто гроші чи західні 'печеньки', як вважають їх противники. Кольорові революції можна успішно експортувати тоді, коли більшість всередині країни підтримує відповідні зміни.
Еліти та силовики нюхом чують ці настрої і або підтримують владу, або переходять на бік опозиції. Тому протести в Україні завершились успішно , а до прикладу в Білорусі- ні.
Є й серйозні відмінності між майданами. Навіть на цих картинках можна бачити відсутність огорожі в першому та її наявність в другому випадку.
Помаранчовий майдан, до честі обох сторін, вдалося завершити мирно. Це значною мірою визначило і відсутність зовнішньої інтервенції, і вдалий поступ країни в перші постмайданні роки.
Тоді ключовим було гасло- 'Схід і Захід разом'! На мовних і культурних відмінностях між регіонами намагались не акцентувати увагу.
Другий майдан був колючишим, злішим, технологічнішим. Нажаль, пролилась кров і марно тепер шукати винуватців.
Криваві повстання, як свідчить історія, навіть в разі їх успішності, відкидають країну на роки назад.
Історична доля України така, що як результат Андрусівського миру 1667 року вона була розділена по Дніпру між Московським царством та Польським королевством. Пізніше- між Російською та Австрійською імперіями.
Це спричинило глибинні зсуви в психології мас і налаштуванні еліт. Будь-які спроби качнути ситуацію в бік Сходу чи Заходу викликали протилежний ефект.
Нахилився Янукович на Схід- одержав Євромайдан. Відхилились його змінщики на Захід - каталізували сепаратизм і війну. Провина за яку лежить на імперській Росії та путінському режимі. Та тим не менше.
Чи інтегрується після війни Україна в західний світ, стане повноправним членом ЄС і НАТО?
Чи повернеться, виходячи зі своєго географічного розташування, до моделі моста між Сходом і Заходом?
Лише чвс покаже. Як і надасть об'єктивніші оцінки тим буремним і драматичним подіям, свідками і учасниками яких були ми з вами.
Чули такий вираз - Рєдкоє Ґавно?
Це походить від двох слів, перше з яких - українське слово "рідина".
З часом джерело "заимствования" забулося, а вираз поширився.
Ломоносов спроектував московитам "трі штіля", високий середній та низький, які розрізняються поміж собою концентрацією і співвідношенням полонизмів, болгаризмів та українізмів.
Коріння слів намішані механично в побутовій мові, тому що так само механічно ("как говорится машинально" ©) крали з тих мов ще до того, як ознайомилися з французькою, англійською, німецькою та голандською.
=====
Артур Білоус · ДВА МАЙДАНИ
Виповнюється 20 років першого Майдану, названого Помаранчовою революцією. І 11 років другого- революції Гідності. Знаменно, що вони розпочалися майже в ту саму дату- 22 і 21 листопада.
Що спільного і що відмінного між ними? З наукової точки зору, їх не можна назвати революціями, як французьку 1789 року, російську 1917 чи чеську 1989 року.
Бо вони не призвели до кардинальних, сутнісних змін політичного устрою та економічного ладу.
Швидше- це була типова зміна правлячих еліт. З умовно проросійської на умовно прозахідну. В цьому схожість обох наших майданів.
Схожею є й та обставина, що рушійною силою в обох випадках був середній клас, підтриманий окремими великими власниками і західним співтовариством.
Тобто, повстання почалися не з соціально- економічних причин. Економічні показники в обох випадках були якраз найкращі в історії незалежної України.
Результати виборів в першому та зрив євроасоціації в другому випадку стали швидше приводом, каталізатором процесу. Причина- екзистенційне відчуття несправедливості того, що відбувається в країні.
Не стали чинниками майданів просто гроші чи західні 'печеньки', як вважають їх противники. Кольорові революції можна успішно експортувати тоді, коли більшість всередині країни підтримує відповідні зміни.
Еліти та силовики нюхом чують ці настрої і або підтримують владу, або переходять на бік опозиції. Тому протести в Україні завершились успішно , а до прикладу в Білорусі- ні.
Є й серйозні відмінності між майданами. Навіть на цих картинках можна бачити відсутність огорожі в першому та її наявність в другому випадку.
Помаранчовий майдан, до честі обох сторін, вдалося завершити мирно. Це значною мірою визначило і відсутність зовнішньої інтервенції, і вдалий поступ країни в перші постмайданні роки.
Тоді ключовим було гасло- 'Схід і Захід разом'! На мовних і культурних відмінностях між регіонами намагались не акцентувати увагу.
Другий майдан був колючишим, злішим, технологічнішим. Нажаль, пролилась кров і марно тепер шукати винуватців.
Криваві повстання, як свідчить історія, навіть в разі їх успішності, відкидають країну на роки назад.
Історична доля України така, що як результат Андрусівського миру 1667 року вона була розділена по Дніпру між Московським царством та Польським королевством. Пізніше- між Російською та Австрійською імперіями.
Це спричинило глибинні зсуви в психології мас і налаштуванні еліт. Будь-які спроби качнути ситуацію в бік Сходу чи Заходу викликали протилежний ефект.
Нахилився Янукович на Схід- одержав Євромайдан. Відхилились його змінщики на Захід - каталізували сепаратизм і війну. Провина за яку лежить на імперській Росії та путінському режимі. Та тим не менше.
Чи інтегрується після війни Україна в західний світ, стане повноправним членом ЄС і НАТО?
Чи повернеться, виходячи зі своєго географічного розташування, до моделі моста між Сходом і Заходом?
Лише чвс покаже. Як і надасть об'єктивніші оцінки тим буремним і драматичним подіям, свідками і учасниками яких були ми з вами.