Коли вперше почув про ракети «Томагавк» у таємному додатку до «Плану перемоги», то сприйняв це як не дуже розумний фейк. Тому що «Томагавки треба прохати одночасно с американським підводним човном або корветом. Бо це ракета морського базування.
Крилаті ракети «Томагавк» були збройною зіркою кінця холодної війни. Вони використовували фантастичну за тих часів технологію оптичного відслідковування траєкторії, що забезпечувало велику точність при дальності польоту до 2.500 км.
Зараз «Томагавк» - масова, але застаріла, хоча вона й постійно модернізується. Є варіанти запуску з землі (такі пускові комплекси існують в одиничних екземплярах), є розробки для запуску «Томагавків» з великих бомбардувальників (поки що на папері).
Потім президент В. Зеленський фактично підтвердив, що прохання щодо до «Томагавків» у таємній частині «Плану перемоги» було. Тоді виникають наступні не дуже приємні варіанти:
1. Ті, хто готували «План перемоги», просто дезінформували президента стосовно можливості використання «Томагавків» і виставили його невігласом.
2. У нашого керівництва існує сумнівна надія, що нам разом з американцями вдасться швидко створити якійсь стартовий комплекс (наземний або повітряний), який дозволить запуск «Томагавків».
3. Перед нами варіант торгу: прохаємо неможливого в надії отримати необхідне - зняття обмежень на далекобійну американську зброю і постачання ракет «Таурус».
4. Це спільна з Білим Домом (звідси і витік до ЗМІ) політтехнологічна схема підготовки українського суспільства до переговорів з недоімперією: того, що потрібно для перемоги, нам не дали, а те, що дали - це всього 10% від потреби. Тому ми змушені піти на переговори на не дуже прийнятних умовах.
Самі вирішуйте, який варіант є більш вірогідним. Особисто я схиляюся до міксу з двох останніх. Бо переговори явно готуються, при цьому нікому, США зокрема, не потрібно, щоб з початком переговорів в Україні почалося щось на зразок Майдану, і ситуація стала неконтрольованою.