Borys Babin · Десята доповідь Генсека ООН: уперше про окупований материк
3 липня на ресурсах ООН оприлюднили десяту Доповідь Генсека ООН про вчинені росією порушення на окупованих територіях України.
Цей документ A/HRC/56/69 поки не отримав згадку в українських медіа, в середовищі правозахисників та навіть поміж професійних кримчан на Липках, бо, як я здогадуюсь, у темніки його не включили, але не через якусь там крамолу, а виключно тому, що маємо наразі тільки англомовну версію. Бо у нас традиційно укладачі темників "по-амєріканскі нє понімают".
Тому для них Association of Reintegration of Crimea люб'язно переклала Доповідь українською, текст тут.
Втім, документ хоча й десятий, але насправді надважливий.
Бо він уперше, як з 2014 так й з 2022 року присвячує увагу на рівні Генсек-Генасамблея ООН питанням прав людини на материкових окупованих районах. Раніше це було лише у звітах спецмісії до Ради з прав людини та до УВКПЛ ООН, тобто на нижчому рівні, ніж "кримські" резолюції.
Це відбулося, бо такі зміни наши партнери прочавили у черговій "кримській" резолюції Генасамблеї ООН 78/221, що у печерських печерах прогнозовано залишилося поза увагою.
Звісно, наведені генсеком у Доповіді верифіковані цифри щодо сотень катувань, страт та тортур, можливо не так велики, порівняно із сумною реальністю, але вони верифіковані ООН, а тому є неспростовним аргументом для будь-яких "неупереджених нейтралів".
Втім, найбільш цінним у Доповіді, як на мене, є фінальне порівняння Генсеком ООН окупаційного режиму в Криму та на материку. Це те незручне, про що не говорять члени клубу когнітивної меліорації, але їх "мовчання індичок" якраз мене турбує щонайменш.
Не за горами сесія Генасамблеї та інших глобальних заходів, до яких йде кропітка підготовка. Слід встигнути зробити багато, щоб чергова "кримська" резолюція не стала їх єдиним публічним результатом.
Цей документ A/HRC/56/69 поки не отримав згадку в українських медіа, в середовищі правозахисників та навіть поміж професійних кримчан на Липках, бо, як я здогадуюсь, у темніки його не включили, але не через якусь там крамолу, а виключно тому, що маємо наразі тільки англомовну версію. Бо у нас традиційно укладачі темників "по-амєріканскі нє понімают".
Тому для них Association of Reintegration of Crimea люб'язно переклала Доповідь українською, текст тут.
Втім, документ хоча й десятий, але насправді надважливий.
Бо він уперше, як з 2014 так й з 2022 року присвячує увагу на рівні Генсек-Генасамблея ООН питанням прав людини на материкових окупованих районах. Раніше це було лише у звітах спецмісії до Ради з прав людини та до УВКПЛ ООН, тобто на нижчому рівні, ніж "кримські" резолюції.
Це відбулося, бо такі зміни наши партнери прочавили у черговій "кримській" резолюції Генасамблеї ООН 78/221, що у печерських печерах прогнозовано залишилося поза увагою.
Звісно, наведені генсеком у Доповіді верифіковані цифри щодо сотень катувань, страт та тортур, можливо не так велики, порівняно із сумною реальністю, але вони верифіковані ООН, а тому є неспростовним аргументом для будь-яких "неупереджених нейтралів".
Втім, найбільш цінним у Доповіді, як на мене, є фінальне порівняння Генсеком ООН окупаційного режиму в Криму та на материку. Це те незручне, про що не говорять члени клубу когнітивної меліорації, але їх "мовчання індичок" якраз мене турбує щонайменш.
Не за горами сесія Генасамблеї та інших глобальних заходів, до яких йде кропітка підготовка. Слід встигнути зробити багато, щоб чергова "кримська" резолюція не стала їх єдиним публічним результатом.