Вже на часі
Borys Babin
18 червня Європейський суд з прав людини оголосив дату винесення свого остаточного рішення у справі «Україна проти росії (щодо Криму)»за заявами 20958/14 та 38334/18.
Це станеться на відкритому засіданні 25 червня 2024 року о південь за Києвом. Нагадаю, що заява 20958/14 стала об'єднанням двох заяв, від 13 березня 2014 року та 26 серпня 2015 року відповідно, які прогнозоване охоплювали дуже широкий спектр порушень прав людини.
Заяву 38334/18 було подано 10 серпня 2018 року, та вона робить акцент на переслідуванні росією політвязнів, при чому не тільки в Криму.
7 травня 2018 року заяву 20958/14 було передане на користь Великої палати ЄСПЛ. 11 вересня 2019 року відбулися слухання щодо прийнятності заяви, на яких ще брала участь рф. У своїй ухвалі від 16 грудня 2020 року Суд оголосив заяву 20958/14 "частково прийнятною", а насправді - прийнятною щодо абсолютної більшості обвинувачень проти рф.
На слуханнях 13 грудня 2023 року Суд розглянув питання суті скарг 2014 та 2015 років, які вже були визнані прийнятними для розгляду, а також прийнятність і суть заяви про політичних в’язнів та аспекти депортації "засуджених".
Оскільки у цій справі я маю непогане уявлення щодо грунтовності та системності роботи Мінюсту, то прогнозую важливе та надболісне для агресора рішення. Буде дуже цікаво подивитися як Суд оцінить аргументи 2015 року, через які стільки "дуже цікавого" потім прийшлося пережити.
У практичному вимірі додам, що скоріш за усе майже одразу після 25 червня Євросуд буде доволі масово виносити рішення за індивідуальними справами проти рф та України щодо Криму, які очевидно відкладалися Судом у вирішенні до фіналізації міждержавної справи.
Там окремі питання можуть стати, у вимірі практичної ролі України в процесах деокупації до 2022 року, доволі болісними.
Подивимося.
Вже на часі.
=====
Borys Babin
Як пише Association of Reintegration of Crimea (а інші, звісно ж, ні) 18 червня Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі "Фонд Андрія Рилькова та інші проти росії" щодо покарання за членство у так званих "небажаних організаціях".
Серед низки позовів у цьому рішенні задоволені вимоги Світового конгресу українців, як неприбуткової канадської організації з філіями у Києві, Брюсселі та Нью-Йорку; за цією поданою чотири роки тому заявою 44688/21 позицію, в ролі третьої особи, надала Суду й Україна як держава.
Агресор заборонив діяльність конгресу у 2019 році і тепер ЄСПЛ визнав порушення конвенційного права Світового конгресу українців на свободу об'єднань. Ця справа може мати вагоме значення для подальшої практики Європейського суду з багатьох українських заяв проти агресора, зокрема й кримських, та й для доведення геноцидальної практики Кремля щодо українців.
18 червня Європейський суд з прав людини оголосив дату винесення свого остаточного рішення у справі «Україна проти росії (щодо Криму)»за заявами 20958/14 та 38334/18.
Це станеться на відкритому засіданні 25 червня 2024 року о південь за Києвом. Нагадаю, що заява 20958/14 стала об'єднанням двох заяв, від 13 березня 2014 року та 26 серпня 2015 року відповідно, які прогнозоване охоплювали дуже широкий спектр порушень прав людини.
Заяву 38334/18 було подано 10 серпня 2018 року, та вона робить акцент на переслідуванні росією політвязнів, при чому не тільки в Криму.
7 травня 2018 року заяву 20958/14 було передане на користь Великої палати ЄСПЛ. 11 вересня 2019 року відбулися слухання щодо прийнятності заяви, на яких ще брала участь рф. У своїй ухвалі від 16 грудня 2020 року Суд оголосив заяву 20958/14 "частково прийнятною", а насправді - прийнятною щодо абсолютної більшості обвинувачень проти рф.
На слуханнях 13 грудня 2023 року Суд розглянув питання суті скарг 2014 та 2015 років, які вже були визнані прийнятними для розгляду, а також прийнятність і суть заяви про політичних в’язнів та аспекти депортації "засуджених".
Оскільки у цій справі я маю непогане уявлення щодо грунтовності та системності роботи Мінюсту, то прогнозую важливе та надболісне для агресора рішення. Буде дуже цікаво подивитися як Суд оцінить аргументи 2015 року, через які стільки "дуже цікавого" потім прийшлося пережити.
У практичному вимірі додам, що скоріш за усе майже одразу після 25 червня Євросуд буде доволі масово виносити рішення за індивідуальними справами проти рф та України щодо Криму, які очевидно відкладалися Судом у вирішенні до фіналізації міждержавної справи.
Там окремі питання можуть стати, у вимірі практичної ролі України в процесах деокупації до 2022 року, доволі болісними.
Подивимося.
Вже на часі.
=====
Borys Babin
Як пише Association of Reintegration of Crimea (а інші, звісно ж, ні) 18 червня Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі "Фонд Андрія Рилькова та інші проти росії" щодо покарання за членство у так званих "небажаних організаціях".
Серед низки позовів у цьому рішенні задоволені вимоги Світового конгресу українців, як неприбуткової канадської організації з філіями у Києві, Брюсселі та Нью-Йорку; за цією поданою чотири роки тому заявою 44688/21 позицію, в ролі третьої особи, надала Суду й Україна як держава.
Агресор заборонив діяльність конгресу у 2019 році і тепер ЄСПЛ визнав порушення конвенційного права Світового конгресу українців на свободу об'єднань. Ця справа може мати вагоме значення для подальшої практики Європейського суду з багатьох українських заяв проти агресора, зокрема й кримських, та й для доведення геноцидальної практики Кремля щодо українців.