Юлія Паєвська
зараз тут: Харків, Україна.
-----
Високо над Містом дивлячись вниз
Дев’яностий псалом над містом завис
Над Харковом ніби народжується знов
На моїх губах
Ніби ніколи до того ніхто
Не чув і не промовляв
Це сплетіння звуків, крил і надій
Сплетіння віри
координації дій
Наголос приходить на вибух
Іще і іще
На моїх губах
Відлуння лише
“Паде від страни твоїй тисячна”
І слідом луна
Я стою над містом
Самотня. Одна
Палають книги в друкарні
Гинуть невинні жінки
Приход за приходом і довга луна як цілі роки
І час зупиняється і “не прііде к тобі зло”
як ми вижили нині?
То нам повезло
І “попереши Льва і Змія” і “яко на мя упова”
Скільки би це не тривало - я знову одна
Із серця низький як нелюдьский звук
“з ним есть в скорбі” - ти ж можеш? - ізбав цих мук
Ти можеш, а отже можу і я
Тут десь причаїлась сила моя
Над Харковом голос мій безкінечно линь:
“І явлю йому спасеніє моє.
Амінь”