Можна напевно не писати, що світ безмежно великий і в ньому стільки всього цікавого) І головне не потрібно далеко їхати, нові місця можна відкривати і в краях, які здавалося б знав вже давно)
Сьогодні знову про Менщину, яку особисто мені ще досліджувати та й досліджувати.
Одного дня вирішила я поїхати в Максаки, село, що знаходиться на березі Десни. Хоча кінцевою метою моєї поїздки був Максаківський монастир, точніше його руїни.
Дорога до села виявилась досить хорошою, обсаджена деревами, багато фруктових - яблунь та груш.
Зупиняюся біля Петропавлівської церкви.
Храм було збудовано в кінці XVIII ст. артіллю майстрів-кріпаків Максаківського Спасо-Преображенського монастиря. Після того святиня неодноразово перебудовувалася, а в 30-тих роках була частково розібрана, і в приміщенні облаштували клуб. Фрески під куполом сховали за стелею з дощок
на яких намалювали зірку.
Лише в 90-тих роках громада села відбудувала храм, тоді ж з'явилися і розписи на стінах.
Церква цікава тим, що збудована в формі тетраконха, тобто мала 4 напівкруглі апсиди.
Через дорогу дерев'яне приміщення школи. От тільки мені здалося, що вона вже недіюча.
Далі мій шлях лежав до Десни, але про це наступного разу.