В гостях у Андрія Сагайдака
Вже більше року не була в Міжрічинському парку, чи то точніше в гостях у Андрія Сагайдака. Адже, я думаю, більшість зі мною погодиться, що в Отрохи їдуть саме для того, щоб послухати Андрія.
Я вже навіть збилася з ліку, стільки разів я там бувала і все одно, кожного разу чую щось новеньке. Цього року випала нагода поїхати саме 8 березня. Думалося, що буде по весняному тепло, а не тут то було. З Києва виїжджали зі снігом, а потім хурделило періодично цілий день. Але непогода нам не заважала.
Почали традиційно з музею
Потім пішли на екостежку, з якої занурилися просто в ліс.
За моєї відсутності Андрій облаштував чудове місце для відпочинку і кемпінгу «Лігво». Тут можна розпалити багаття, посмажити сосиски та заварити трав'яного чаю.
В другій половині дня ми вирушили на болото.
Ось і вода, а то зазвичай на Бондарівське болото я попадаю вже коли все навкруги висихає.
Підкорюю оглядову вежу, поки решта слухає Андрія.
Наша жіноча компанія і котики)
І звичайно не обійшлося без вогню, але ви самі такого не повторюйте)
У Андрія завжди так добре та цікаво, що навіть їхати додому не хочеться, але ж можна повернутися, правда?
А хто ще раптом не був тут, то обов'язково наверстайте пропущене) Щоправда, всі вихідні у Андрія вже розписані до осені, тож пробуйте знайти вільний будній день, або вирушайте в подорож з якоюсь турфірмою.
Я ж обов'язково повернуся до Міжічинського знову, вже якийсь енний по рахунку раз)
Я вже навіть збилася з ліку, стільки разів я там бувала і все одно, кожного разу чую щось новеньке. Цього року випала нагода поїхати саме 8 березня. Думалося, що буде по весняному тепло, а не тут то було. З Києва виїжджали зі снігом, а потім хурделило періодично цілий день. Але непогода нам не заважала.
Почали традиційно з музею
Потім пішли на екостежку, з якої занурилися просто в ліс.
За моєї відсутності Андрій облаштував чудове місце для відпочинку і кемпінгу «Лігво». Тут можна розпалити багаття, посмажити сосиски та заварити трав'яного чаю.
В другій половині дня ми вирушили на болото.
Ось і вода, а то зазвичай на Бондарівське болото я попадаю вже коли все навкруги висихає.
Підкорюю оглядову вежу, поки решта слухає Андрія.
Наша жіноча компанія і котики)
І звичайно не обійшлося без вогню, але ви самі такого не повторюйте)
У Андрія завжди так добре та цікаво, що навіть їхати додому не хочеться, але ж можна повернутися, правда?
А хто ще раптом не був тут, то обов'язково наверстайте пропущене) Щоправда, всі вихідні у Андрія вже розписані до осені, тож пробуйте знайти вільний будній день, або вирушайте в подорож з якоюсь турфірмою.
Я ж обов'язково повернуся до Міжічинського знову, вже якийсь енний по рахунку раз)