Вище неба, або Рахів Плай
Про це місце я почула вперше минулої зими. Пам’ятаю тоді мене зачарували види, фантастичні фото і звісно ж позитивні відгуки.
Щоб ви розуміли, садиба Рахів Плай знаходиться над містом на висоті 820 метрів над рівнем моря, знизу, здається, що на самісінькій горі.
Я хотіла потрапити туди влітку, але не склалося. А тоді виникла спонтанна ідея поїхати на Покрову, а що, осінь, і має бути красиво. І справді, було чудово, ще й погода порадувала несподіваним теплом і сонечком.
Жили ми в невеличкому котеджі, що називається «Трембіта», є ще 4 чи то навіть 5 будинків, всі вони дещо більші. Наш же невеличкий, компактний, розрахований на 3-4 людини, хоча при бажанні можна і 5 розмістити.
Але незважаючи на розміри, будинок зручний, також має балкон та терасу, де можна снідати, обідати, вечеряти, пити каву та вино, а ще читати, або ж просто насолоджуватися краєвидами.
А вони звідси відкриваються ще ті.
Це вид з мого вікна, правда диво, коли кожного ранку тебе зустрічає отака картина)
Звідси видно Рахів, як на долоні.
Зранку місто може ховатися в хмарах.
Ввечері миготить яскравими вогниками.
Від залізничного вокзалу до Плаю, десь 5 кілометрів, це по старій австрійські дорозі, що петляє серед хатинок серпантином і тягнеться далі на гору Терентин, про яку розповім згодом.
Шлях навпростець займає десь 3 км., а до пабу «Ципа», рівно 3,3 км, як мені сказали перевірені джерела))))
Ми за свої три дні перебування в Плаї, примудрилися двічі змотатися в місто за піцою та пивом)))
Великим плюсом є те, що господарі зустрічають гостей автівкою в день приїзду і спускають назад, що дуже зручно. До того ж ще й завозять в супермаркет, де можна закупитися всім необхідним на період свого перебування на горі.
На території садиби є дитячі гірки, батут, стіл для гри в настільний теніс, лавки, з яких відкриваються запаморочливі види і гойдалки. Їх чотири, вони розміщені в різних місцях.
Я облюбувала найвищу, з неї найкращий вид на Рахів. Я тут провела найбільше часу, ні прохолодний вечір, ні вітерець, не могли мене звідти вигнати))))
Є ще й три екстремальні гойдалки. Знайти їх можна у ярочку по праву руку, це коли дивитися на Рахів. Гойдалки різної ступеню екстремальності. Я зі своєю акрофобією спромоглася лише примоститися на найнижчій і то майже не розгойдувалася. А той, хто не боїться висоти може з легкістю насолодитися польотом))))
Море захоплення та захват викликає будиночок на дереві. Він реально класний, з нього відкриваються чудові види і його навіть видно з вагону потягу, це якщо знати куди дивитися))))
Хоч спочатку мені було дуже страшно, я все ж таки пересилила себе і змогла забратися на гору і воно того вартувало. Наступного дня я вже долала цю круту драбину з легкістю.
Хороші види відкриваються на Рахів, якщо пройти трохи ліворуч від будиночку на дереві і саме зранку.
Хочете побачити стадо овець, так легко, поряд паслася ціла отара. Кожна овечка мала дзвіночок і було дуже приємно слухати дивовижну мелодію, яка створювалася купою дзвіночків на шиях тварин.
Місце ідеально підійде для відпочинку і тим, хто любить порелаксувати та нікуди не ходити і тим, кому не сидиться на місці. Від самої садиби веде дорога на гору Терентин, ще можна піднятися на пагорб з хрестом, з якого Рахів можна роздивитися ще краще, або навіть здійснити рейд над містом. Ми це і хотіли зробити, але, на жаль, як раз потрапили на відкриття сезону полювання, яке проходило саме в тій місцині. Але то нічого, як завжди залишаємо щось на наступний раз.
І це ще далеко не все, куди можна сходити. Виявилося, що три дні, це зовсім нічого для відпочинку. Тому я однозначну хочу повернутися до Плаю ще, скажімо взимку чи влітку.
Щоб ви розуміли, садиба Рахів Плай знаходиться над містом на висоті 820 метрів над рівнем моря, знизу, здається, що на самісінькій горі.
Я хотіла потрапити туди влітку, але не склалося. А тоді виникла спонтанна ідея поїхати на Покрову, а що, осінь, і має бути красиво. І справді, було чудово, ще й погода порадувала несподіваним теплом і сонечком.
Жили ми в невеличкому котеджі, що називається «Трембіта», є ще 4 чи то навіть 5 будинків, всі вони дещо більші. Наш же невеличкий, компактний, розрахований на 3-4 людини, хоча при бажанні можна і 5 розмістити.
Але незважаючи на розміри, будинок зручний, також має балкон та терасу, де можна снідати, обідати, вечеряти, пити каву та вино, а ще читати, або ж просто насолоджуватися краєвидами.
А вони звідси відкриваються ще ті.
Це вид з мого вікна, правда диво, коли кожного ранку тебе зустрічає отака картина)
Звідси видно Рахів, як на долоні.
Зранку місто може ховатися в хмарах.
Ввечері миготить яскравими вогниками.
Від залізничного вокзалу до Плаю, десь 5 кілометрів, це по старій австрійські дорозі, що петляє серед хатинок серпантином і тягнеться далі на гору Терентин, про яку розповім згодом.
Шлях навпростець займає десь 3 км., а до пабу «Ципа», рівно 3,3 км, як мені сказали перевірені джерела))))
Ми за свої три дні перебування в Плаї, примудрилися двічі змотатися в місто за піцою та пивом)))
Великим плюсом є те, що господарі зустрічають гостей автівкою в день приїзду і спускають назад, що дуже зручно. До того ж ще й завозять в супермаркет, де можна закупитися всім необхідним на період свого перебування на горі.
На території садиби є дитячі гірки, батут, стіл для гри в настільний теніс, лавки, з яких відкриваються запаморочливі види і гойдалки. Їх чотири, вони розміщені в різних місцях.
Я облюбувала найвищу, з неї найкращий вид на Рахів. Я тут провела найбільше часу, ні прохолодний вечір, ні вітерець, не могли мене звідти вигнати))))
Є ще й три екстремальні гойдалки. Знайти їх можна у ярочку по праву руку, це коли дивитися на Рахів. Гойдалки різної ступеню екстремальності. Я зі своєю акрофобією спромоглася лише примоститися на найнижчій і то майже не розгойдувалася. А той, хто не боїться висоти може з легкістю насолодитися польотом))))
Море захоплення та захват викликає будиночок на дереві. Він реально класний, з нього відкриваються чудові види і його навіть видно з вагону потягу, це якщо знати куди дивитися))))
Хоч спочатку мені було дуже страшно, я все ж таки пересилила себе і змогла забратися на гору і воно того вартувало. Наступного дня я вже долала цю круту драбину з легкістю.
Хороші види відкриваються на Рахів, якщо пройти трохи ліворуч від будиночку на дереві і саме зранку.
Хочете побачити стадо овець, так легко, поряд паслася ціла отара. Кожна овечка мала дзвіночок і було дуже приємно слухати дивовижну мелодію, яка створювалася купою дзвіночків на шиях тварин.
Місце ідеально підійде для відпочинку і тим, хто любить порелаксувати та нікуди не ходити і тим, кому не сидиться на місці. Від самої садиби веде дорога на гору Терентин, ще можна піднятися на пагорб з хрестом, з якого Рахів можна роздивитися ще краще, або навіть здійснити рейд над містом. Ми це і хотіли зробити, але, на жаль, як раз потрапили на відкриття сезону полювання, яке проходило саме в тій місцині. Але то нічого, як завжди залишаємо щось на наступний раз.
І це ще далеко не все, куди можна сходити. Виявилося, що три дні, це зовсім нічого для відпочинку. Тому я однозначну хочу повернутися до Плаю ще, скажімо взимку чи влітку.