Прочитане - липень 2019
Владислав Івченко «Ноги»
Одразу хочу подякувати Івченку за цю чудову книгу, адже після її прочитання я стала зовсім по-іншому сприймати деякі речі, що відбуваються в нашому сьогоденні.
І так щось подібного Владислав до цього часу ще не писав. Саме цікаве, що «Ноги» були написані ще до президентських баталій, але події описані в романі відображають реальність, яка й відбулася.
Хтось казав, що роман занадто затягнутий, не згодна, бо, наприклад, першу частину я прочитала запоєм, не хотілося відкладати книгу.
Роман складається з двох книг «Великий ліс» та «Донбас».
У «Великому лісі» ми знайомимося з головним героєм - ветераном АТО Михайлом Кононенком, який втратив обидві ноги на Донбасі, живе сам, сумує за померлою тіткою та шукає приробіток. Паралельно ми дізнаємося про комп’ютерну гру, яка дуже реалістична і в яку грає майже весь світ. Далі розповідається про її створення та винахідників.
Події відбуваються в реалі, а ще в цій частині є кохання і багато якісно описаного сексу.
У «Донбасі» події розгортаються паралельно в грі та реалі, тобто військові дії ведуться і там, і там, і їх наслідки впливають на ситуацію в країні. Тут багато боїв, стратегій та підступних ходів, а ще ми дізнаємося чи таким вже простим був Михайло Кононенко.
Дуже сподобалася кінцівка, хотілося, щоб ці події описані Івченком були пророчими, хоч я і розумію, що наразі це неможливо, але можна ж вірити в дива.
Рекомендую.
Одразу хочу подякувати Івченку за цю чудову книгу, адже після її прочитання я стала зовсім по-іншому сприймати деякі речі, що відбуваються в нашому сьогоденні.
І так щось подібного Владислав до цього часу ще не писав. Саме цікаве, що «Ноги» були написані ще до президентських баталій, але події описані в романі відображають реальність, яка й відбулася.
Хтось казав, що роман занадто затягнутий, не згодна, бо, наприклад, першу частину я прочитала запоєм, не хотілося відкладати книгу.
Роман складається з двох книг «Великий ліс» та «Донбас».
У «Великому лісі» ми знайомимося з головним героєм - ветераном АТО Михайлом Кононенком, який втратив обидві ноги на Донбасі, живе сам, сумує за померлою тіткою та шукає приробіток. Паралельно ми дізнаємося про комп’ютерну гру, яка дуже реалістична і в яку грає майже весь світ. Далі розповідається про її створення та винахідників.
Події відбуваються в реалі, а ще в цій частині є кохання і багато якісно описаного сексу.
У «Донбасі» події розгортаються паралельно в грі та реалі, тобто військові дії ведуться і там, і там, і їх наслідки впливають на ситуацію в країні. Тут багато боїв, стратегій та підступних ходів, а ще ми дізнаємося чи таким вже простим був Михайло Кононенко.
Дуже сподобалася кінцівка, хотілося, щоб ці події описані Івченком були пророчими, хоч я і розумію, що наразі це неможливо, але можна ж вірити в дива.
Рекомендую.